Лемешівський ліцей Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області

СХВАЛЕНО..............................................................................ЗАТВЕРДЖУЮ

Педагогічною радою.............................................................Директор

Лемешівською ЗОШ І-ІІІ ст............................................Лемешівською ЗОШ І-ІІІ ст.

Протокол.......................................................................Козелецької селищної ради

№ 3 від 29.05.2020 року................................................Козелецького району

.......................................................................................Чернігівської області

................................................................................._____________Старченко І.В.

СТРАТЕГІЯ

діяльності та розвитку

Лемешівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Козелецької селищної ради

Чернігівської області

на період 2020 – 2025 років.

Лемеші 2020 рік

Назва програми

Програма розвитку Лемешівської ЗОШ І – ІІІ ст. як адаптивної школи, яка впроваджує сучасні педагогічні технології освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи».

Підстави для розвитку програми

Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

Концепція нової української школи інші чинні документи, що регламентують освітню діяльність, статут школи.

Автори програми розвитку школи

Адміністрація школи, методична рада

Виконавці програми розвитку

Адміністрація школи, педагогічний та учнівський колектив, батьківський комітет, громадські організації та об’єднання

Терміни виконання

1.Концептуально – організаційний етап

(вересень 2020р. – серпень 2021р.)

2.Розвивально – формуючий етап

(вересень 2021р. – серпень 2024р.)

3.Результативно – узагальнюючий етап

(вересень 2024р. – серпень 2025р.)

Ресурсне забезпечення

Підвищення кваліфікаційного рівня педагогів.

Залучення фахівців державних та громадських організацій у якості консультантів. Розробка та реалізація механізмів залучення додаткових фінансових і матеріальних ресурсів (цільових соціальних проектів, інвестицій, благодійних внесків тощо); підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Структура

1. Цінності навчального закладу

2. Оцінка поточного стану справ навчального закладу

3. Плани на майбутнє

3.1. Зміст освітньої діяльності

3.2. Розвиток матеріальної бази закладу

3.3. Позиція засновника

3.4. Напрям Освітнє середовище

3.5. Напрям Система оцінювання здобувачів освіти

3.6. Напрям Оцінювання педагогічної педагогічних працівників

3.7. Напрям Управлінські процеси в закладі освіти

4. Шляхи досягнення поставлених цілей

5. Перші кроки реалізації стратегії

Мета стратегії розвитку школи – визначити перспективи розвитку школи як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави.

Освіта є основою інтелектуального, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства.

Основними стратегічними завданнями розвитку закладу на 2020 – 2025 роки є:

1. Формування багатомірного освітнього простору для здобувачів освіти, орієнтованого на автономію, академічну свободу для всебічного розвитку особистості, як найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей.

2. Забезпечення якості надання освітніх послуг на початковому, базовому та профільному середньому рівнях освіти.

3. Формування цінностей і необхідних для самореалізації здобувачів освіти компетентностей.

4. Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учасників освітнього процесу.

5. Надання освітніх послуг через форми здобуття освіти згідно чинного законодавства (очна, дистанційна, сімейна, екстернат на, мережева, педагогічний патронаж).

6. Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям, громадськості, суспільства.

7. Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг.

8. Розвиток в здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки.

9. Прищеплення здобувачам освіти шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

10. Врахування вікових і індивідуальних особливостей здобувачів освіти і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру кожної дитини.

11. Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами ( інклюзивне, індивідуальне навчання).

12. Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності та творчої активності здобувачів освіти.

13. Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.

14. Підвищення професійного рівня кадрового по­тенціалу згідно Положення про атестацію та сертифікацію педагогічних працівників.

15. Перехід на академічну, організаційну, фінансову, кадрову автономію закладу

16. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості з приводу роботи закладу на власному вебсайті.

1. Цінності навчального закладу

Підготовка Стратегії розвитку Лемешівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Козелецької селищної ради Чернігівської області на 2020 -2025 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно нового Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції нової української школи, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя в основі якого закладена повна академічна свобода.

Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи, скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готової до життя з самореалізацією компетенцій, наданих під час здобуття освіти.

Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання внутрішнього та зовнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.

Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проєктів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.

Проєкти, з яких складається Стратегія розвитку закладу, допоможуть вирішити такі завдання:

– організація освітньої роботи в закладі відповідно вимогам нового Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», підтримка обдарованої молоді;

– створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти попередження булінгу;

– організація моніторингів якості знань та надання освітніх послуг;

– професійний розвиток педагогічних кадрів;

– забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;

– забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

Основними результатами Стратегії розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі роки.

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Новий Закон України про освіту та Концепція НУШ орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

– орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

– здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

– володіння іноземною мовою;

– наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;

– високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

– вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;

– готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

– формуванню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностей здобувачів освіти, у тому числі:

· толерантність;

· висока комунікативність;

· творча активність;

· рефлективність;

· емпативність;

· сенситивність.

В основу Стратегії розвитку закладу покладено системний підхід, спрямований на застосування сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи».

Стратегія розвитку закладу повністю підпорядкована освітній меті – виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвиненої, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості – громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники школи були максимально здоровими – фізично і психологічно підготовленим до життя. А для цього – будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації , на основі педагогіки партнерства – тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

Освіта сьогодні – це становлення людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це означає, що надання освітніх послуг здійснюється не тільки в інтересах держави, а й в інтересах особистості, громади, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно компетентнісно орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал, а досягнення здобувача освіти розглядаються як компетентність, характеристики якої можна визначити шляхом моніторингу надання якісних освітніх послуг. Тому педагогічний колектив працюватиме над удосконаленням освітнього процесу, переорієнтацією його організації на результат – модель компетентного випускника, який сьогодні в школі опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку життєвої компетентності.

Провідна ідея закладу – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти – педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров’я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

Проблеми, які ставить перед собою колектив :

Всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей; формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей;

Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.

Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти – педагоги» з метою підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору

Керуючись концептуальними засадами нової української школи, головним девізом своїм вважаємо висловлювання:

«Змінюймось! Інакше перестанемо існувати»

Заклад досліджуватиме відповіді на запитання:

· Який заклад освіти потрібно дитині в сільській місцевості, де поряд немає позашкільних центрів розвитку?

· Як допомогти їй пристосуватись до освітнього життя, почуватися спокійно і впевнено?

· Як зберегти її емоційне благополуччя – таке необхідне для повноцінного розвитку і здоров’я?

Загальна мета діяльності закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання та компетентності, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

2. Оцінка поточного стану справ навчального закладу

Характеристика навчального закладу

- Дата створення, його особливості

1 вересня 1976 року в с. Лемеші було відкрито Лемешівську середню школу на даний час Лемешівську загальноосвітню школу І-ІІІ ст.

- Форма власності

Комунальний заклад Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області.

- Основні напрямки діяльності

Організація навчально-виховного процесу: забезпечення реалізації навчальних планів та програм для загальноосвітніх шкіл І – ІІІ ступенів; підвищення іміджу школи, забезпечення повноцінного фізичного, психологічного та духовного здоров`я учнів школи; створення умов для формування та розвитку особистості, надання їй якісних освітніх послуг, виходячи з потреб суспільства та вимог часу, шляхом впровадження інноваційних технологій та нових підходів у навчально-виховному процесі; забезпечення функціонування системи учнівського самоврядування; забезпечення рівного доступу учнів до якісної освіти (соціалізація учнівського колективу).

- Організаційна структура закладу

Навчальний процес здійснюється для 69 учнів. Школа налічує 17 навчальних кабінетів та класних кімнат, загальною площею 3297 кв. м.

У школі наявні: комп`ютерний клас, у якому знаходиться 8 комп`ютерів, не підключених до мережі Інтернет, їдальня, спортивна зала, бібліотека; на території школи до послуг учнів: спортивний майданчик, стадіон.

У закладі функціонують такі гуртки: «Паперо-пластики».

Організовано роботу методичних об’єднань учителів початкових класів, класних керівників, вчителів природничо-математичного циклу, суспільно-гуманітарного циклу.

Школа четвертий рік працювала над методичною проблемною темою «Застосування сучасних освітніх технологій з метою формування інформаційно-компетентнісного випускника та професійної компетентності педагога».

Навчально-виховний процес забезпечує 18 вчителів, із яких 1 має категорію старший вчитель, 8 - вищу кваліфікаційну категорію, 7 – І категорію, 3 – ІІ категорію, 1 – вчитель має категорію «спеціаліст» та 1 – вчитель-методист.

Обслуговуючий персонал – 13 чоловік.

- Основні показники діяльності

Навчання в школі здійснюється за стандартним рівнем та старша ланка – за профільним рівнем.

Головна мета школи – виховання особистості дитини всебічно розвинутою, гуманною, адаптованою до сучасного суспільного життя, формування самодостатньої, компетентної, національно спрямованої особистості з високим інтелектуальним та духовним потенціалом.

Педагогічний колектив забезпечує високий рівень розвитку, здібностей, обдарувань і талантів, повноцінного виховання дітей села.

У кінці кожного навчального року колектив школи, учні та їхні батьки працюють над покращенням та удосконаленням матеріально – технічної бази школи, роблять ремонти та модернізують навчальні кабінети. У 2017-2018 н. р. збудовано спортивний майданчик

Тип навчального закладу –Лемешівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Кількість класів – 9

Кількість учнів – 69

1 клас - 3 учні

2 клас – 9 учнів

3 клас – 5учнів

4 клас – 8 учнів

5 клас – 8 учнів

6 клас – 5 учнів

7 клас – 8 учнів

8 клас – 3 учні

9 клас – 9 учнів

10 клас – 6 учнів

11 клас –5учнів

Навчальні плани розробляються згідно Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів МОН України, а саме:

- Для 1-2 класу – Нова українська школа. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти (1-4 клас), затверджена Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року. Наказ МОН України від 21.03.2018 №268 розроблена під керівництвом О.Я Савченко, рішення колегії МОН України від 22.02.2018р.

- для 3-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 №572;

- для 5-9 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОН молодь- спорту України від 03.04.2012р.№409 ( в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 р. №664)

- для 10 - 11 класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 № 995.

Школа в новому навчальному році буде працювати за п’ятиденним режимом на тиждень. Заняття проводитиметься в одну зміну.

Початок уроків о 8 год.30 хв., а закінчення:

1-4 класи о 13 год 05 хв.

5 – 6 класи о 14 год. 10 хв.

7 – 11 класи о 15 год. 05 хв.

Тривалість уроків:

1 клас – 35 хв.

2-4 клас – 40 хв.

5-11 класи – 45 хв.

Години варіативної складової навчального плану школи передбачені:

1-4 класи - індивідуальні заняття з окремими учнями по засвоєнню основних предметів початкової школи, таких як : математика, українська мова. Запроваджуємо курс за вибором «Логіка» з 3 і 4 класі .

5-9 класи - варіативна частина плану використана для підготовки учнів до олімпіад ,конкурсів, створено факультатив з хімії «Цікава хімія в 7 класі, та курси за вибором «Культура усного мовлення» 5 клас, «Поетика» 6 клас, «Виразне читання» 5 клас, «Живе слово» 6 клас, «Етнографія» 6 клас.

10-11 клас – варіативна частина використана для підготовки до ЗНО та олімпіад. Створено факультатив «Інтелект» в 10 класі та курси за вибором «Культура мовлення та стилістика « в 10 класі та індивідуальні заняття з хімії та української мови 11 клас.

3.Плани на майбутнє

Статус людини в суспільстві залежить від неї самої: швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, посиленні відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюється через

• управлінську;

• дидактичну;

• виховну;

• науково-методичну;

• суспільно-педагогічну діяльність;

• діяльність психологічної служби.

Управлінський аспект

Мета управлінської діяльності : координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи школи інноваційних технологій.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підтримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;

• педагогічна рада;

• рада школи;

• атестаційна комісія;

• учнівське самоуправління;

• громадські організації.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування.. План будується на основі підготовки інформаційної довідки про діяльність закладу протягом навчального року, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією школи.

При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає експертизі в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

Методичний аспект

Мета методичної роботи закладу : створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

Виховний аспект

Мета виховної роботи: сприяння в розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1.Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток.

3.Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров’я.

6.Затвердження культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації

1.Організація і проведення засідань МО класних керівників відповідної тематики

2. Створення безпечного толерантного середовища шляхом удосконалення соціального захисту учнів, у тому числі дітей пільгових категорій;

3. Здійснювати соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей, які знаходяться в складних умовах проживання, дітей з неповних та малозабезпечених сімей, дітей–інвалідів, дітей, які проживають в сім’ях групи ризику, дітей з багатодітних сімей та з сімей учасників АТО.

4. Мобілізація загальнолюдських цінностей як ресурсу особистісного зростання школярів; спрямувати виховну роботу на прищеплення здорового способу життя та зміцнення моральності.

5. Створити оптимальні умови для виявлення, розвитку й реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямах: інтелектуальному, творчому, спортивному, естетичному.

6. Організувати діяльність закладу освіти як зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату через структуру шкільного і класного учнівського самоврядування, стимулювання внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх посильної участі у справах учнівського колективу;

7. Впровадження активних форм виховної роботи шляхом застосування інноваційних методів та прийомів.

8. Психолого-педагогічний аспект

Мета: формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

• індивідуальних особливостей;

• здібностей;

• умінь та навичок.

Основні завдання:

1. Створення:

· ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

· умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

· умов для позитивної адаптації учнів до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування:

• стійкої мотивації до здобуття освіти;

• високої духовної культури;

• моральних переконань;

• трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи:

• діагностики особистісного розвитку;

• ціннісних орієнтацій;

• соціального статусу;

• виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки, булінгу.

Шляхи реалізації:

1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

• здібностей;

• схильностей;

• потреб;

• відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів; дітей, які потребують особливої педагогічної уваги.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських всеобучів.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

Модель випускника:

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

– має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

– є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

– уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентоспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

– уміє критично мислити;

– здатний до самоосвіти і саморозвитку;

– відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;

– уміє опрацювати різноманітну інформацію.

Фінансово-господарський аспект

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога батьків та спонсорів.

Матеріально-технічне забезпечення умов реалізації Стратегії розвитку закладу здійснюється шляхом:

• перехід до автономії закладу освіти (фінансову незалежність):

• зміна фасаду закладу;

• створення нового освітнього середовища у навчальних кабінетах;

• окультурення території закладу;

• заміна комп’ютерної техніки;

• поповнення існуючих кабінетів необхідними меблями;

• поповнення бібліотечного фонду.

Очікувані результати

Педагоги, як учасники дидактичної підсистеми, сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, духовного, соціального становлення особистості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

Реалізація сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи» в школі сприяє:

· розкриттю та розвитку здібностей, талантів і можливостей кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками;

· удосконаленню мотиваційного середовища дитини;

· широке застосування методів викладання, заснованих на співпраці (ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду.

· особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;

· підвищення професійної майстерності педагогів шляхом проходження сертифікації;

· накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок тощо);

· здійснюється комп’ютеризація освітнього процесу;

· розширилася мережа гуртків ;

· здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;

· посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров’я;

· створюється інформаційне забезпечення для переходу закладу до роботи в відкритому інноваційному режимі;

· упроваджуються інноваційні методи формування життєвої компетентності учнів;

автономія закладу ( академічна, організаційна, кадрова, фінансова).

3.1. Зміст освітньої діяльності

Запровадити проєкт «Профільна середня освіта на 2020 – 2025 роки

Мета проєкту:

забезпечення рівного доступу до здобуття якісної профільної підготовки здобувачів освіти; виявлення та розвиток професійних інтересів здобувачів освіти; реалізація ідей неперервної освіти впродовж життя.

Завдання проєкту:

· забезпечити рівний і безоплатний доступ старшокласників до профільної та початкової допрофесійної підготовки;

· забезпечити диференціацію, варіативність здобуття освіти;

· спрямувати підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

·налагодити моніторинговий супровід ефективності профільної середньої освіти;

· створити сучасну матеріально-технічну базу для організації якісної профільної середньої освіти.

Пріоритети проєкту: формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій здобувачів освіти на допрофільному рівні та створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб здобувачів освіти в процесі їхньої профільної середньої підготовки.

3.2. Розвиток матеріальної бази закладу

3.3. Позиція засновника

Лемешівська ЗОШ І-ІІІ ст. являється юридичною особою і перебуває в комунальній власності. Засновник не планує зміну статусу нашої школи на найближчий час.

Навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:

для початкової освіти – 1 вересня 2018р.

для базової середньої освіти – 1 вересня 2022р.

для профільної середньої освіти – 1 вересня 2027 р.

Комунальні заклади загальної середньої освіти отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування на день набрання чинності закону «Про освіту»

Тому на період 2020 – 2025 року залишається наш заклад ЗОШ І-ІІІ ст.

Наш заклад функціонує в умовах низької демографічної ситуаціє в сільській місцевості, але відповідно до культурно освітніх, соціально – економічних, національних потреб громади він являється важливим освітнім об’єктом для засновника.

3.4. Освітнє середовище закладу освіти.

В оформленні навчальних кабінетів проявляти увагу не на робочому місці вчителя та класній дошці, а на учневі. Гнучкість дизайну забезпечити через мобільні робочі місця для індивідуальної, групової та колективної роботи (не лише столи та стільці, але й пуфи, килимки для сидіння тощо, звісно, якщо площа навчального приміщення дозволяє) та створює можливості для швидкої зміни конфігурації освітнього середовища, форм роботи під час заняття.

Забезпечити поділ навчальних кабінетів початкової школи на осередки для різних видів роботи та відпочинку учнів (осередки навчання, читання, зберігання наочності та навчальних матеріалів, експозиції, робоче місце вчителя тощо).

Придбати ергономічні меблі (меблі різних ростових груп, наявність підставок для приладдя на стільниці, заокруглені кути стільниць, спинок та сидінь).

Забезпечити відсутність надлишкового нагромадження. Надати перевагу легким полицям замість нагромадження масивних меблів. Речі, які не використовуються в освітньому процесі, не повинні нагромаджуватись у навчальних кабінетах.

Не загромаджувати вікна (високі вазони, нагромадження речей, книг, масивні штори тощо).

Дотримуватися балансу у візуальній стимуляції (розумне використання кольорів, картинок, наочності).

Уникати зайвого візуального шуму (наприклад, поєднання візерунчастого лінолеуму та шпалер з малюнками). Фарбування стін в 1-2 кольори, при чому яскравими можуть бути окремі елементи меблів, які не відволікатимуть увагу і гармонуватимуть із кольором стін.

Використовувати поверхні стін. Крім розміщення інформаційних матеріалів, їх можна використовувати для занотовування необхідної інформації учнями (є спеціальні плівки для цього), учнівських малюнків, творчих робіт. Стіни класу можуть стати своєрідним учнівським портфоліо. Таке використання простору демонструє, що клас належить усім учням.

Забезпечити місця для відпочинку дітей під час перерв (місця для сидіння, настільних ігор тощо).

Облаштувати місця для роботи та відпочинку педагогів, які можуть бути і в навчальних кабінетах, і в учительській кімнаті.

Сформувати власну політику щодо безпечного користування мережею Інтернет, яка передбачає:

• наявність контент-фільтрів (на жаль, жоден із фільтрів не може гарантувати 100% ефективності, але, принаймні, ресурси, які містять інформацію про дискримінацію, наркотичні засоби, інші психотропні речовини, шкідливе програмне забезпечення, порнографію, сайти, що просувають інформацію про навмисне завдання шкоді здоров’ю, насилля тощо не будуть доступними при користуванні мережею Інтернет у школі);

• наявність антивірусних програм та їх вчасне оновлення; • користування Інтернет ресурсами під час навчальних занять під наглядом педагогів; • моніторинг шкільних ресурсів (веб-сайт, сторінки у соціальних мережах) на предмет розміщення на них несанкціонованої інформації;

• забезпечення і педагогів, і учнів навчанням щодо безпечного користування мережею Інтернет. Інформаційно-цифрова компетентність має стати наскрізною в усіх предметах та курсах освітньої програми закладу;

• збереження персональних даних учасників освітнього процесу та розробити проеєкт «Єдиний інформаційний простір на 2020 – 2025 роки»

Дозволити:

• використання інтернет ресурсів виключно з навчальною метою;

• заборонити відвідування сайтів, які містять непристойну, заборонену, нелегальну інформацію, насильство тощо;

• використовувати інформації з інтернет ресурсів з посиланням на джерело (дотримання принципів академічної доброчесності);

• заборонити зберігання, поширення інформації, яка містить персональні дані, крім випадків, визначених законодавством;

• заборонити поширення інформації, що може образити інших осіб або заподіяти їм шкоду.

Розробити антибулінгову політику закладу побудовану на таких принципах:

1. Антибулінгова політика є частиною інших політик та спирається на положення таких документів закладу, як Статут, Правила поведінки тощо та відповідає чинному законодавству (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

2. Антибулінгова політика стосується кожного у закладі. ЇЇ засади можна сформулювати, до прикладу, так:

• будь-які прояви булінгу (цькування) є неприпустимими; • кожен має почуватися захищеним;

• надання підтримки усім працівникам закладу для створення ними позитивної атмосфери задля попередження булінгу (цькування);

• будь-які прояви булінгу будуть розглядатися дуже уважно та серйозно;

• постійний моніторинг виконання та регулярний перегляд антибулінгової політики;• успішність виконання антибулінгової програми – це питання кожного у закладі освіти.

3. Антибулінгова політика - це співпраця з територіальними органами Національної поліції, службою у справах дітей тощо.

4. Без залучення батьків або їх законних представників до побудови антибулінгової політики школи неможливо забезпечити її цілісність і послідовність та розробити проєкт «Заклад освіти – толерантне середовище, СТОП БУЛІНГ» на 2020 – 2025 роки.

Дотримуватися принципів універсального дизайну:

1. Принцип рівності та доступності середовища для кожного: дизайн має бути призначений для використання особами з різними фізичними та когнітивними можливостями.

2. Гнучкість у використанні середовища: дизайн пристосовано до потреб і можливостей багатьох осіб (наприклад, різна висота полиць). В організації освітнього процесу – це використання гнучких методів навчання, викладання, пристосування навчального матеріалу, програм до особливостей розвитку дитини).

3. Простота та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти користувачів, мовного рівня та віку.

4. Сприйняття інформації, незважаючи на сенсорні можливості користувачів (використання світла, кольору, текстури).

5. Терпимість до помилок користувачів: дизайн зменшує можливі наслідки несподіваних і ненавмисних дій (наприклад, від пошкодження обладнання, небезпечні елементи повністю ізолюються від користувача).

6. Не призводить до втоми: дизайн розраховано на незначні фізичні ресурси користувачів.

7. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді, незважаючи на фізичні розміри, стан та мобільність користувача (наприклад, вхід до приміщення школи – один для всіх, але достатньо широкий).

Застосовувати форми розумного пристосування в організації освітнього середовища:

• Внесення змін чи модифікацій до будівель (як ззовні, так і всередині). Це може бути встановлення пандусу, зміна розміру дверного проходу, встановлення автоматичних дверей, перефарбування приміщення в контрастні кольори.

• Пристосування (модифікація) простору. Це може бути забезпечення доступності туалетних кімнат, достатній для пересування простір між меблями у класній кімнаті, зонування приміщення (початкова і старша школа, зони для прийому їжі учнів початкових класів та старшокласників).

• Інформативність (наявність позначок, написів на дверях, вказівників). • Обладнання (підйомники, лампи на столах, меблі, висота яких регулюється).

Підготувати освітній процес для дітей з ООП

• облаштування освітнього середовища (доступність);

• забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та допоміжними засобами навчання відповідно до потреб здобувачів освіти;

• облаштування ресурсної кімнати;

Забезпечити освітній процес:

• створення робочої групи з проблеми адаптації дітей з ООП в освітньому процесі;• проведення консультацій з батьками з особливостей навчання і розвитку дитини;

• проведення консультації з учителями, які навчали дитину в попередні роки або у інших закладах освіти;

• аналіз особливостей психофізичного розвитку учнів з ООП, соціальних умов розвитку;

• виявлення разом з учнями і практичним психологом труднощів і проблем, які вони відчувають при сприйнятті навчального матеріалу;

• зосередження уваги на сильних сторонах учня під час проведення навчальних занять;

• підтримка позитивної мотивації навчання. У процесі роботи в класі, де є діти з особливими освітніми

Важливим чинником навчального прогресу дитини є також допомога фахівців інклюзивно-ресурсних центрів. Робота інклюзивно-ресурсних центрів здійснюється в кількох напрямах, але основними є такі: ٚ консультативна допомога сім’ям, які виховують дітей з особливими потребами; ٚ комплексна оцінка дітей з використанням міжнародних стандартизованих тестів; ٚ допомога закладам освіти в складанні та реалізації індивідуальної програми розвитку.

Для забезпечення системної роботи з дітьми з ООП у закладі створюється команда психолого-педагогічного супроводу дитини, до якої входять: керівництво закладу, педагогічні працівники, батьки і фахівці інклюзивно-ресурсного центру.

Завдання команди супроводу: ٚ

· збір інформації про особливості дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, виконання індивідуальної програми розвитку (ІПР); ٚ

· визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; ٚ

· розроблення індивідуальної програми розвитку (ІПР); ٚ

· надання методичної підтримки педагогам з організації інклюзивного навчання; ٚ

· створення належних умов для інтеграції дітей; ٚ

· консультації батьків щодо особливостей розвитку, навчання та виховання дітей; ٚ

· проведення інформаційно-просвітницької діяльності у закладі.

Розробити управлінські та педагогічні практики:

1. Максимальне залучення учасників освітнього процесу до прийняття рішень щодо змін в організації освітнього середовища. На думку дослідників даної теми, «власність» на інновації учнями та педагогами мають значно більший вплив, ніж, наприклад, застосування готових дизайнерських рішень.

2. Дотримання балансу у «володінні» та «залученні» до формування освітнього середовища (наприклад, через експозиції учнівських робіт, які мають періодично оновлюватись).

3. Забезпечення динамічності освітнього середовища. Жодна, обладнана за найсучаснішими вимогами класна кімната не перетвориться автоматично на мотивуюче освітнє середовище без учителя, який може моделювати цей простір, застосовуючи різні освітні технології. Щоденна класно-урочна технологія може зробити процес навчання одноманітним та рутинним. Водночас підвищувати мотивацію до навчальної діяльності можуть, наприклад, групові (кооперативні) форми роботи, проектна діяльність, веб-квест тощо. Саме вони потребують максимального залучення простору класу, школи через створення мобільних робочих місць, зміни видів діяльності, виходу за межі класу і звичного простору класної кімнати. 4. Проведення навчальних занять поза межами класу. Постійне знаходження учнів у класі іноді стає демотивуючим фактором для навчання. Важливим мотиваційним чинником для пізнавальної діяльності учнів можуть стати заняття на шкільному подвір’ї. Це можуть бути практичні роботи, дослідження, реалізація групових проектів з вивчення компонентів природи. Заняття на свіжому повітрі може бути і звичайним уроком. Зміна обстановки, позитивна психологічна реакція на елементи ландшафту сприятимуть пізнавальній діяльності.

Розробити шкільну політику впровадження здоров’язбережувального освітнього середовища керючись такими основними принципами:

• Послідовність. Чи можна формувати стійкі навички здорового способу життя, проводячи, наприклад, бесіди про здорове харчування, і водночас пропонуючи чіпси для перекусів у шкільному буфеті? Не спрацює заклик бути фізично активними при забороні учням виходити на перерві на вулицю для рухливих ігор і прогулянок.

• Позитивний приклад. Якщо школа і кожен її працівник не буде сам захоплений тим, що намагається виховати у своїх учнях, це не спрацює. Які прості кроки варто зробити кожному педагогу, щоб мотивувати учнів до здорового способу життя?

• робити перерви під час уроків для вправ (це також рекомендується і санітарно-гігієнічними нормами);

• проводити спільні заходи для шкіл на свіжому повітрі (туристичні збори, спортивні ігри тощо);

• запровадити шкільну політику «розумного використання», наприклад, на своєму прикладі привчати дітей до зменшення використання пластику та поліетилену у щоденному житті, бережливого ставлення до витрачання води, електроенергії , привчати сортувати сміття тощо.

Розробити основні завдання які має виконувати шкільна бібліотека сьогодні;

• інформаційний супровід освітнього процесу. Пошук і підбір для учасників освітнього процесу навчальної, науково-популярної та художньої літератури;

• формування в учасників освітнього процесу інформаційної компетентності. Шкільний бібліотекар може стати важливим консультантом для учнів і вчителів з пошуку інформації;

• зберігання інформаційних ресурсів, створених у закладі освіти. У бібліотеці можна створити відділ електронних освітніх ресурсів, створених педагогічними працівниками для користування;

• створення архіву відео- й аудіоматеріалів про заходи, проведені в закладі освіти, урочисті зібрання, пам’ятні дати. Учасники освітнього процесу будуть мати змогу отримати доступ до учнівських робіт, відео шкільних концертів, фотографій свят, які зберігаються у бібліотеці.

Забезпечити огородження території, заборонити доступ для стороннього автотранспорту, взяти під контроль «схованки» учнів на території закладу.

• Облаштувати спортивні та ігровиі майданчики для учнів початкової школи, навчальні зони безпечними для дітей (справність інвентарю, відсутність ям, пошкоджень покриття та інших загроз травмування для дітей),

• озеленити території школи

• відокремити приміщення початкової школи (навчальні кабінети, допоміжні приміщення, туалетні кімнати) від приміщень для учнів старших класів.

• створити безпеку приміщень закладу від загрози травмування для учнів та працівників (неслизька підлога, належним чином встановлені меблі у навчальних кабінетах, незагромаджені коридори, сходові клітини та рекреації)

Контролювати режим прибирання для забезпечення чистоти та охайність місць спільного користування, коридорів та навчальних приміщень, спортивної зали чи дотримується режим провітрювання приміщень.

Контролювати туалетні кімнати, на предмет відповідності санітарним умовам та облаштуванню усім необхідним (відокремлені кабінки з дверима, вода, мило, папір, рушники тощо).

Приміщення харчування забезпечити меблями в тому числі різних ростових груп, посудом у приміщенні для приготування їжі дотримання режиму зберігання продуктів та готових страв.

Контролювати дотримання санітарно-гігієнічних вимог температурного режиму у приміщенні школи; • рівня освітлення ; • забезпечення питного режиму;

Дотримувати безпечністі території при обладнання ігрових і спортивних майданчиків (неушкодженість покриття спортивних та ігрових майданчиків, відсутність ям, справність обладнання, відсутність отруйних, колючих рослин);

• безпечність приміщень закладу (незахаращеність коридорів та рекреацій, маркування на сходах і перилах);

• справність інвентарю та меблів;

• дотримання вчителями та іншими працівниками закладу правил і вимог щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності на уроках;

• знання та вміння педагогічних працівників надавати першу (домедичну) допомогу;

• постійна профілактична робота з учнями.

контролювати:

• належний матеріально-технічний стан харчоблоку та їдальні;

• дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог у приміщеннях, де готується їжа, та їдальні;

• засвідчувати підписом керівника щоденного меню;

•здійснювати щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотримуватись термінів реалізації і технології виготовлення страв;

• затверджувати примірне 2-тижневе меню і здійснювати контроль за фактичним його виконанням

• дотримуватись санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці та проходження обов’язкових медичних оглядів працівниками харчоблоку.

Створити умови для здорового харчування:

• організувати зручний режим харчування для всіх учнів школи, враховуючи кількість учнів (наявність початкової школи), пропускну можливість їдальні та інші умови закладу;

• розробити двотижневе меню (за умови організації харчування закладом освіти), яке враховує рекомендації МОЗ щодо здорового харчування у закладах освіти, пропонує дітям смачні та апетитні страви;

• регулярно проводити моніторинг стану справ у їдальні, запрошувати батьків до контролю за харчуванням у школі; цікавитись думкою дітей, батьків, працівників закладу щодо покращення умов харчування, змін у меню;

• звертатись до теми здорового харчування на уроках, позакласній роботі

2. Створити робочу групу для формування антибулінгової політики у складі представників керівництва закладу, педагогічного колективу, батьківської громадськості, практичного психолога (соціального педагога), представника учнівського самоврядування.

3. Розробити План заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля

Закон України «Про освіту» покладає на керівника закладу зобов’язання затвердити та оприлюднити План заходів із протидії булінгу. Що необхідно включити до такого плану:

• Створення безпечного освітнього середовища;

• безпечний фізичний простір;

• заходи з адаптації будівлі та приміщень для забезпечення можливості ними користуватись усім учасникам освітнього процесу без дискримінації через фізичні можливості; постійне спостереження за поведінкою учнів під час перерв, безпечний доступ до мережі Інтернет тощо);

• безпечне емоційно-психологічне середовище;

• розвиток в учасників освітнього процесу соціально-емоційної грамотності, толерантності, прийняття різноманітності, вмінню співпрацювати, навичок ненасильницької комунікації тощо.

• інформаційно-просвітницькі заходи (лекції, тренінги тощо).

• навчання педагогів (спектр тем і напрямів найрізноманітніший: від формування громадської компетентності до соціально-емоційної грамотності, поглиблення знань щодо методик запобігання виникненню насильства у дитячому колективі або ранніх ознак його виявлення тощо. •

Чітко і доступною мовою прописаний:

• порядок звернення щодо булінгу чи інших видів насильства;

• алгоритм дій для педагогів, інших працівників закладу та адміністрації у випадку виявлення фактів булінгу(цькування). Наприклад, у випадку виявлення факту булінгу (або загрози його виникнення) порядок дій може бути таким;

• інцидент розглядається одразу працівником, який став очевидцем, або до кого надійшло звернення з приводу булінгу;

• заклад освіти надає підтримку особі, яка стала жертвою булінгу, забезпечуючи припинення будь-яких дій, які можуть створювати фізичний та психологічний тиск;

• школа повідомляє батькам.

1. Особистісно орієнтоване навчання. Навчальні заняття, побудовані на особистісно орієнтованій взаємодії, дають змогу здійснити індивідуальний підхід, стимулюють пізнавальну активність, навчають дітей з ООП визначати шляхи здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.

2. Індивідуальна освітня траєкторія. Очевидно, що дитина з особливими освітніми потребами не завжди може сприймати навчальний матеріал синхронізовано з однокласниками. Тому для дітей з ООП варто розробляти індивідуальні освітні траєкторії з предметів і курсів, за допомогою яких можна визначити індивідуальну швидкість засвоєння навчального матеріалу, необхідний рівень засвоєння.

3. Формувальне оцінювання. У роботі з дітьми з особливими освітніми потребами важливий індивідуальний освітній прогрес учня. Тому використання формувального оцінювання, яке спрямоване не на фіксацію результату, а оцінює процес навчання, буде дуже доречним.

4. Кооперативне навчання. Групові форми роботи дозволять учням з особливими освітніми потребами інтегруватись до учнівського колективу, відчути допомогу та підтримку однокласників.

5. SMART-технології для дітей з особливими освітніми потребами. Це інтерактивний програмний навчальний комплекс, що сприяє активізації пізнавальної, творчої та активної діяльності дітей під час навчальних занять. Перевагами SMART-технологій в інклюзивній освіті є те, що вони здатні розвинути творчі здібності дітей з особливими потребами, професійні знання, навички комунікації, грамотність у сфері ІКТ, сформувати критичне мислення удосконалити вміння ефективної співпраці та взаєморозуміння, лідерство, розвиток кар’єри.

Шкільну бібліотеку із книгосховища перетворити на діючу частину освітнього простору. Створити на базі бібліотеки шкільний бібліотечно-інформаційний центр (ШБІЦ). Структура ШБІЦ може включати: бібліотеку з читальним залом, комп’ютерний зал, фоновідеотеку із засобами індивідуального прослуховування, електронну систему каталогів. Доступ до каталогу медіаресурсів можливий з будь-якого комп’ютеру в закладі освіти. Переструктурування простору: з бібліотеки, яка орієнтована на збереження фондів – на місце, орієнтоване на користувача. Для цього можна застосувати наступні досить прості рішення:

• високі полиці розмістити так, щоб у приміщенні було більше вільного, відкритого простору (наприклад, розмістити полиці по периметру кімнати);

• змінити спосіб презентації книг – він має бути зручний для дітей;

• влаштувати осередки для читання (пуфи, килимки, зручні крісла), виконання проектної роботи, спілкування.

Використовувати простір бібліотеки для проектної роботи, проведення інтегрованих уроків, інформаційно-просвітницьких заходів, неформального спілкування тощо.

3.5. Система оцінювання здобувачів освіти

Розробити систему оцінювання навчальних досягнень учнів яка повинна:

• мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;

• заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

• розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;

• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Формувати критерії оцінювання:

• оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня;

• позитивно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини. В цьому є мотивуюча роль оцінювання;

• оцінювати рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку.

У процесі впровадження компетентнісного підходу оцінювання навчальних досягнень спрямовується на вирішення таких основних навчальних завдань:

• розв’язання проблем і прийняття рішень;

• розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;

• оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в команді;

• уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми;

• уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Провести науково-педагогічний семінар з даної теми, вчителі можуть взяти участь у відповідних тренінгах або пройти онлайн-курси.

На основі критеріїв, розроблених МОН, вчителі повинні розробити критерії оцінювання для виконання обов’язкових видів роботи.

1. Розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при використанні інших, крім класно-урочної, форм організації освітнього процесу та форм роботи з учнями: дистанційного, змішаного, кооперативного (групового) навчання.

2. Обов’язкове оприлюднення критеріїв оцінювання.

3. Спільне з учнями розроблення критеріїв.

4. Впровадження самооцінювання і взаємооцінювання учнів.

5. Отримання постійного зворотного зв’язку від учнів у процесі оцінювання.

6. Використання учнівського портфоліо як способу оцінювання навчальних досягнень.

7. Впровадження формувального оцінювання

Впровадити моніторингове дослідження навчальних досягнень учнів,які вирішать слідуючі завдання :

1. Вивчення якості освітнього процесу.

2. Корекція освітньої діяльності педагогів, методичних підходів у викладацькій діяльності.

3. Удосконалення оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів (курсів).

4. Простеження компетентнісного підходу у системі оцінювання навчальних досягнень учнів.

5. Визначення необхідності індивідуальної освітньої траєкторії для окремих учнів.

Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів можна використати такі основні джерела:

• результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або у інших формах завдань;

• результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі;

• підсумкове оцінювання учнів у класному журналі

Можливі способи отримання інформації за результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів:

• порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету (курсу) – є одним із чинників визначення надійності системи оцінювання навчальних досягнень учнів;

• аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання – може дати додаткову інформацію для розроблення освітньої програми;

• порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти – використовується для оптимізації процесу адаптації новоприбулих учнів;

• порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів – дає можливість коригування оцінювання навчальних досягнень учнів;

• порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі – один із чинників, який впливає на зміст планування та педагогічної діяльності.

Запровадити формувальне оцінювання,яке має такі особливості :

• націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

• не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів;

• широко використовує описове оцінювання;

• застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

• забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;

• визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.

Вчитель, з метою впровадження формувального оцінювання, використовує такі передумови:

• ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проектів;

• спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання відповіді;

• заохочує до обґрунтування думок і способу міркування;

• пропонує чіткі критерії оцінювання;

• формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес потрібно розглядати всебічно;

• розвиває критичне мислення учнів.

Розвивати відповідальне ставлення до навчання,яке здійснюється за умови виконання ряду організаційних та методичних кроків, наприклад:

• активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності;

• наявність чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;

• зосередження освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими компетентностями, а не на відтворенні інформації;

• можливість вибору учнями власної освітньої траєкторії;

• заохочення і позитивне оцінювання роботи учня;

• надання конструктивного відгуку на роботу учня.

Впровадити самооцінювання / взаємооцінювання які включають в себе:

• розроблення вчителем чітких критеріїв оцінювання;

• створення необхідного психологічного настрою учнів на аналіз власних результатів або отримання коментарів від свого однокласника;

• забезпечення умов, коли критерії оцінювання учням відомі, і вони самостійно зіставляють з ними свої результати, роблячи при цьому відповідні висновки про ефективність роботи;

• складання учнями власної програми діяльності на наступний етап навчання з урахуванням отриманих результатів.

Вчителю для розвитку навичок самооцінювання/взаємооцінювання навчальної діяльності дитини необхідно:

• регулярно нагадувати учням про цілі і критерії оцінювання;

• планувати при проведенні навчальних занять час для самооцінювання/взаємооцінювання;

• оприлюднювати мету навчального заняття, критерії оцінювання навчальних досягнень.

3.6. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

У процесі вивчення роботи педагога щодо ведення календарно-тематичних планів потрібно звертати увагу на наступне:

• відповідність плану Державному стандарту загальної середньої освіти;

• відповідність очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм з предметів (курсів);

• відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній програмі закладу освіти, робочому навчальному плану;

• забезпечення компетентнісного підходу у викладанні.

В організації цієї роботи можна виокремити такі етапи:

1. Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентнісного підходу можна визначити також як основну науково-методичну проблему, над вирішенням якої працює заклад освіти. Над нею можуть працювати і окремі вчителі у міжатестаційний період.

2. Планування роботи вчителя. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.

3. Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів.

Форми і методи роботи, які використовуються вчителем на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Може бути доцільним використання контрольних зрізів знань, щоб отримати інформацію щодо оволодіння учнями ключовими компетентностями. Для цього можна використати завдання міжнародних моніторингових досліджень PISA, TIMSS та інших.

Ррезультати спостереження за відвідуванням навчальних занятть та проведеням контрольних зрізів використовувати для підвищення якості освітньої діяльності у закладі:

• Підготувати аналітичний висновок, у якому виокремити позитивні моменти роботи педагогів та проблеми, які виникають у процесі застосування компетентнісного підходу до навчання.

• Результати висновку винести на обговорення педагогічної ради закладу освіти, засідань методичних об’єднань (комісій).

• Провести в закладі освіти майстер-класи вчителів, які успішно впроваджують компетентнісний підхід у процесі викладання.

• Розробки навчальних занять учителів можна оприлюднити на веб-сайті закладу освіти або інших відкритих ресурсах для обміну педагогічним досвідом.

Впровадити розроблення індивідуально освітньої траєкторії для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• перебувають на дистанційній формі навчання;

• перебували на довготривалому лікуванні;

• потребують відповідного періоду адаптації;

• прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);

• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;

• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;

• мають особливі освітні потреби.

Основні складові змісту індивідуальної освітньої траєкторії:

• індивідуальний підхід до вивчення навчальних дисциплін;

• визначення власних цілей дитини у вивченні конкретної теми або розділу;

• вибір оптимальної форми та темпу навчання;

• використання способів навчання, які відповідають індивідуальним особливостям учня;

• здійснення учнем самооцінки власної діяльності

Контролювати виконання вимог до якісного розкладу Вимоги до якісного :

• безумовне виконання освітньої програми закладу освіти;

• врахування оптимального співвідношення навчального навантаження протягом тижня, правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музичного, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я і фізичної культури;

• врахування динаміки розумової працездатності учнів протягом дня та тижня;

• оптимальне використання робочого часу педагогічних працівників;

• ефективне використання матеріально-технічної бази закладу освіти.

Дотримуватися кроків побудови освітньої траєкторії

Крок 1. Побудова освітньої траєкторії починається із виявлення дітей, які її потребують, та визначення актуального стану навчальних досягнень та інтелектуально-емоційного розвитку цих дітей. У цій справі має допомогти шкільний психолог.

Крок 2. Планування індивідуальної освітньої траєкторії: формулювання цілей розвитку дитини, опис очікуваних результатів проходження дитиною індивідуальної освітньої траєкторії та «контрольних точок» відстежування успішності її реалізації.

Крок 3. Рух дитини за спланованою траєкторією під керівництвом вчителя, регулярний контроль проходження: вимірювання навчальних досягнень, корекція (за потреби) певних інструментів та форм роботи.

Крок 4. Завершення проходження запланованої частини індивідуальної освітньої траєкторії. Аналіз успішності та проблем пройденого шляху.

3.7. Управлінські процеси закладу освіти

Адміністрації школи використовувати матеріальне стимулювання працівників, такі як премії і доплати, а у разі неналежного виконання обов’язків працівнику може бути оголошено догану, що може тягнути за собою і певні фінансові втрати для працівника. Застосовувати форми негрошового стимулювання, наприклад, проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії та/або встановлення педагогічного звання

Також проводити нематеріальне стимулювання працівників закладу традиційними для нашого суспільства методами морального заохочення: подяки, грамоти, почесні відзнаки тощо. Керівник не тільки сам може оголосити подяку працівнику, але й зробити подання для нагородження працівника на більш високому рівні: район, місто, область тощо. Сприяти у професійному вдосконаленні працівника: участь у різноманітних семінарах, конференціях, заходах руху вчительских (не)конференцій EdCamp, допомога у підготовці публікацій тощо.

Використовувати онлайн-платформ для професійного самовдосконалення

Ефективним способом підвищення професійної кваліфікації вчителів стали сучасні освітні онлайн-платформи, де можна пройти різноманітні курси, які можуть бути зараховані як частина необхідної перепідготовки у межах 150 годин на 5 років, що визначено підпункт 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про освіту”).

Наразі в Україні провідні позиції у галузі освітніх онлайн-проектів посідають освітні платформи, які пропонують освітянам велику кількість безкоштовних онлайн-курсів:

• платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus;

• студія онлайн-освіти EdEra.

Участь у русі вчительських (не)конференцій EdCamp Україна

Професійна співпраця між колегами у закладі освіти може бути запроваджуваджена та підтримана керівництвом закладу, як неформальне спілкування колег між собою. Форми цього спілкування та професійної взаємодії можуть бути різноманітними: «Клуб вчителів», «Професійна рада», «Педагогічний консиліум» тощо. Головне – щоб це було дійсно неформальне спілкування, без протоколів та «обов’язаловки».

Підтримка створення та оприлюднення авторських розробок

Заохочення колег до створення різноманітних методичних матеріалів – ще один спосіб активізувати роботу із професійного самовдосконалення колег. Проводити цю роботу потрібно, ретельно дотримуючись принципів академічної доброчесності: повага до інтелектуальної праці колег, точні посилання на джерела, коректне цитування.

Велику допомогу у цій роботі може надати можливість для колег оприлюднювати власний педагогічно-методичний доробок на онлайн-ресурсах закладу освіти: сайт, сторінка у соцмережах тощо.

Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти здійснюються на принципах: ٙ пріоритету прав і свобод людини і громадянина; ٙ верховенства права; ٙ взаємної поваги та партнерства; ٙ репрезентативності органів громадського самоврядування, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників; ٙ обов’язковості розгляду пропозицій сторін; ٙ пріоритету узгоджувальних процедур; ٙ прозорості, відкритості та гласності; ٙ обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; ٙ взаємної відповідальності сторін.

Взаємодія з місцевою громадою через залученість закладу освіти до життя громади – участь у проектах партисипативного бюджету (бюджету участі, громадського бюджету).

Забезпечити дотримання академічної доброчесності, яка передбачає:

· Посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права

· Надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність

· Контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти

· Справедливе оцінювання результатів навчання за прозорими критеріями

Адміністрації школи:

· Розробити та оприлюднити Положення про академічну доброчесність, використавши орієнтовну структуру Положення

· Розробити заходи щодо формування академічної доброчесності

· Виявляти порушення академічної доброчесності та розробляти заходи для протидії їм.

ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЦІЛЕЙ

Напрямок « Освітнє середовище»

Проект «Освітнє середовище закладу»

Мета: Створення безпечного і комфортного середовища, що дозволяє формувати інклюзивне,розвиваюче та мотивуюче навчання.

Проєкт «Єдиний інформаційний простір»

на 2020-2025 роки

Мета проєкту:

створення єдиного інформаційно-освітнього простору, який включає сукупність технічних, програмних, телекомунікаційних і методичних засобів, що дозволяють застосовувати в освітньому процесі нові інформаційні технології і здійснювати збір, зберігання і обробку даних системи освіти. Єдиний інформаційно-освітній простір здійснює підтримку освітнього процесу і автоматизацію управлінської діяльності, забезпечує підвищення якості освіти і будується на основі розвитку ІКТ компетенцій адміністрації, педагогів та здобувачів освіти.

Основними учасниками і користувачами єдиного інформаційно-освітнього простору мають бути: педагоги, здобувачі освіти, адміністрація школи, батьки.

Етапи реалізації програми проєкту

Етапи реалізації проекту

Очікувані результати:

· створення комп’ютерної інфраструктури освітнього закладу;

· об’єднання вчителів різних спеціальностей для реалізації Стратегії розвиту школи;

· створення матеріально-технічної та науково-методичної бази даних;

· оновлення наповнюваності шкільного сайту;

· практичне засвоєння, а в подальшому застосування педагогами та здобувачами освіти ІКТ в освітньому процесі.

Проєкт «Заклад освіти – толерантне середовище,

СТОП БУЛІНГ» на 2020-2025 роки

Мета проєкту:

· сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального та морального потенціалу; формуванню особистості патріота України, гідного громадянина, який усвідомлює свою приналежність до сучасної Європейської цивілізації;

· скоординувати зусилля педагогічної, батьківської громадськості для попередження булінгу, протиправних дій та вчинків серед здобувачів освіти;

· організувати профілактичну роботу на основі глибокого вивчення причин і умов, які сприяють скоєнню здобувачами освіти правопорушень;

· забезпечити організацію змістовного дозвілля й відпочинку;

· поліпшити роботу психологічної служби, головну увагу приділити соціально-психолого-педагогічній допомозі здобувачам освіти та їхнім батькам, захисту прав та інтересів неповнолітніх;

· налагодити правову пропаганду й освіту через наочну агітацію та шкільну газету;

Шляхи реалізації проєкту

Очікувані результати:

· створення системи виховної та профілактичної роботи в закладі;

· допомога здобувачам освіти і їхнім батькам у захисті своїх прав та інтересів;

· навчання дітей знаходити вихід із кризових ситуацій та захищати себе від усіх видів насильства (булінгу);

· профілактика правопорушень і злочинності серед молоді;

· створення безпечного толерантного середовища;

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Проєкт «Система оцінювання навчальних досягнень учнів»

Мета: створити відкриту прозору і зрозумілу для здобувачів освіти систему оцінюваня,застосувати внутрішній моніторинг, що передбачає відрт та корегування результатів навчання кожного учня та спрямувати систему оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання,здатності до само оцінювання.

Очікувані результати:

1. Забезпечити моніторинговий супровід ефективності оцінювання

2. Створити сучасну матеріально – технічну базу для організації якісної освіти.

3. Впровадити нові моделі оцінювання.

4. Підготувати здобувачів освіти до відповідальності за результати свого навчання.

Проєкт «Обдарована дитина»

на 2020-2025 роки

Мета проєкту:

створення оптимальних умов для виявлення, розвитку і реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямках: інтелектуальному, творчому, спортивному, естетичному.

Шляхи реалізації проєкту

Система оцінювання педагогічних працівників

Проєкт «Педагогічна діяльність працівників закладу освіти»

на 2020-2025 роки

Мета:

покращити ефективність планування навчальної діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації навчання з метою формування ключових компетентностей в учнів,постійне підвищення профільного рівня і педагогічної майстерності вчителів, налагодження співпраці зі здобувачами освіти та батьками, працівниками закладу, організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності.

Очікувані результати

1. Ефективна організація науково – методичної роботи закладу.

2. Впровадження індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти.

3. Створення освітніх ресурсів .

4. Використання ІКТ в освітньому середовищі.

5. Запровадження інноваційної освітньої діяльності.

6. Впровадження академічної доброчесності.

Проєкт “Профільна середня освіта”

на 2020-2025 роки

Мета проєкту:

забезпечення рівного доступу до здобуття якісної профільної підготовки здобувачів освіти; виявлення та розвиток професійних інтересів здобувачів освіти; реалізація ідей неперервної освіти впродовж життя.

Завдання проєкту:

· забезпечити рівний і безоплатний доступ старшокласників до профільної та початкової допрофесійної підготовки;

· забезпечити диференціацію, варіативність здобуття освіти;

· спрямувати підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

· налагодити моніторинговий супровід ефективності профільної середньої освіти;

· створити сучасну матеріально-технічну базу для організації якісної профільної середньої освіти.

Пріоритети проєкту: формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій здобувачів освіти на допрофільному рівні та створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб здобувачів освіти в процесі їхньої профільної середньої підготовки.

Шляхи реалізації проекту

Очікувані результати:

впровадження нових моделей профільної середньої освіти; підготовка педагогів для реалізації проєкту «профільна середня освіта»; сприяння оснащенню кабінетів для здобуття профільної середньої освіти здобувачами освіти;

налагодження конструктивних зв’язків з закладами освіти різних рівнів акредитації;запровадження системного моніторингового спостереження за якістю профільної середньої освіти;

підготовка здобувачів освіти до свідомого вибору майбутньої професії.

Проєкт «Інновації в НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ»

на 2020-2025 роки

Мета проєкту:

підвищення рівня майстерності вчителів, спрямування їхньої роботи на реалізацію творчого потенціалу, пошук ефективних шляхів організації освітньої діяльності

Завдання проєкту:

· оновлення змісту навчання та побудова його на концептуальній основі новаторських освітніх технологій;

· розвиток системи забезпечення якості освітніх послуг;

· підвищення ефективності управління якістю освіти в школі;

· підвищення конкурентоздатності школи в соціумі громади;

· пошук та розробка ефективних методів освітнього процесу, управління освітнім процесом та професійним розвитком педагогів;

· впровадження нових та модернізованих форм і методів управлінської діяльності.

Шляхи реалізації проекту

Очікувані результати:

узагальнення основних шляхів, форм, засобів та умов, які забезпечують якісну організацію освітнього процесу;

відкритість школи до нововведень в умовах динамічного розвитку освіти:

ефективна організація науково – методичних структур колегіального управління (науково – методичні ради, малі педагогічні ради, творчі групи, тощо);

запровадження інноваційної діяльності в роботі педагогів, адміністрації школи;

створити у педагогічному колективі о закладу освіти власну модель інноваційного розвитку.

Реалізація проєкту « Виховна робота з учнями»

Мета проєкту:

Формувати у здобувачів освіти суспільні цінності у процесі навчання, виховання і розвитку. Зробити виховний процес наскрізним, який буде реалізовуватись у процесі викладання, практично, усіх предметів і курсів навчального плану та в післяурочний час.

1. Організаційна робота

2. Громадянське виховання

3. Військово-патріотичне виховання

4. Трудове виховання та професійна орієнтація

5. Художньо-естетичне виховання

6. Екологічне виховання, туристсько-краєзнавча робота

7. Формування здорового способу життя

8. Моральне виховання

9. Превентивне виховання

10. Соціалізація особистості та сприяння її творчому розвитку

Очікувані результати:

виховний процес поєднується з формуванням ключових компетентностей учнів

впроваджується постійний моніторимнг для узагальнення ефективності виховного процесу, що дає можливість окреслювати шляхи вдосконалення його

адміністрацією школи контролюються основні аспекти виховання по різних напрямках

УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Проєкт «Управління»

на 2020-2025 роки

Мета :

Розробити стратегії розвитку та системи планування діяльності навчального закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань, формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм, ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку, організація освітнього процесу на засалах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці всіх учасників навчального процесу, реалізація політики академічної доброчесності.

Очікувані результати:

до розроблення важливих документів дирекція закладу залучатиме всіх учасників виховного процесу

процедури оцінювання якості овітньої діяльності охоплюють всі сфери і напрямки життєдіяльності навчального закладу

формуються відносини довіри, прозорості і дотримання етичних норм

забезпечується відкритість навчального закладу

здійснюється професійний розвиток педагогічних працівників та мотивація до підвищення якості освітньої діяльності

управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників навчального процесу

створюються умови для розвитку громадського самоврядування

навчальний заклад бере участь у житті місцевої громади

реалізується політика академічної доброчесності

Проєкт

«Кадрове забезпечення освітнього процесу»

на 2020-2025 роки

Мета:

забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників та утвердження їхнього високого соціального статусу в громаді.

Завдання проєкту:

· сприяти оптимізації кадрового забезпечення школи;

· забезпечити сприятливі та комфортні умови організаційно-педагогічної, методичної роботи;

· створити атмосферу спільної відповідальності за результати освітньої діяльності з боку всіх учасників освітнього процесу;

· сприяти формуванню систем психологічної та правової освіти, підвищенню компетентності педагогічних працівників.

Шляхи реалізації проєкту

Очікувані результати:

стабілізація кадрового складу закладу освіти;

підвищення професійного рівня педагогічних працівників;

моральне і матеріальне стимулювання професійної діяльності педагогів;

підвищення престижу педагогічної професії в громаді та утвердження соціального статусу вчителя.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН

ПРОХОДЖЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН

ПОТРЕБИ В КАДРАХ

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН ВНУТРІШКІЛЬНОГО

КОНТРОЛЮ

Перші кроки реалізації стратегії

1. Забезпечення вимог освітнього середовища

- Заміна кранів в туалетах, їдальні

- Подання прохання депутату Верховної ради, про заміну вхідних дверей

- Розпочато заміну вікон на металопластикові

- Подано бюджетний запит для огородження шкільного подвір’я .

- Встановити ворота на в’їзд в територію закладу

- Встановлено пластикові труби для каналізаційного зливу води в умивальниках їдальні

- Встановлено острівну витяжку в їдальні

- Подано бюджетний запит для придбання посуду

- Проводиться робота по організація зон відпочинку в коридорах

- Проводиться облаштування ігрових майданчиків

- Організовано облаштування клумб

- Обговорено в колективі оформлення навчальних кабінетів, використовуючи гнучкий дизайн, поділ на зони, ергономічні меблі, незагромаджені вікна, використання поверхні стін.

- Обладнуємо кабінети з урахуванням санітарно – гігієнічних вимог з охорони праці.

- Встановлюємо нові та перезаряджаєм старі засоби пожежогасіння

- Приводим в належний стан пожежні виходи

- Проведена перевірка опору, заземлення та заземлення електропроводки, справність ізоляції

- Проводиться робота по введенню програми НАССP в їдальні.

- Встановлено антивірусні програми на комп’ютери

- Планується провести Інтернет до кабінету інформатики

- Створена робоча група для формування антибулінгової політики

- Розроблено план заходів запобігання булінгу

- Оформляється стенд «Булінг в школі»

- Проведено обговорення з дітьми та вироблення правил поведінки по класах і в школі

- Оформляється стенд «Правила поведінки в школі»

- Проводиться робота з учнями з особливими освітніми потребами

- Проводиться взаємодія з батьками таких учнів

- Проводиться робота трансформації бібліотеки в сучасний інформаційно – методичний центр

2. Забезпечення вимог створення системи оцінювання здобувачів освіти

- Обговорення з педколективом про розроблення критеріїв , правил та процедур оцінювання навчальних досягнень

- Вироблення системи оцінювання , що сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

- Застосування внутрішнього моніторингу для відстеження та користування результатів навчання

3. Забезпечення вимог педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу

- проводиться навчання по ефективному плануванню своєї діяльності, використовуючи сучасні освітні підходи до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

- педагогічні працівники розробляють індивідуальні освітні траєкторії

- педагогічні працівники працюють над створенням портфоліо

- педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, займаються самоосвітою, розробляють плани самоосвіти

- співпрацюють з батьками на засадах педагогіки партнерства з питань організації освітнього процесу в умовах карантину

- розробляють положення про академічну доброчесність

4. Забезпечення вимог управлінських процесів у закладі освіти

- розробляється внутрішня система якості освіти

- розробляється стратегія розвитку

- розробляється Освітня програма

- розробляється річний план

- проводиться самооцінювання закладу

- здійснюються заходи щодо утримання будівель, приміщень, обладнання

дирекція школи

- оприлюднює інформацію про свою діяльність на веб - сайті

- забезпечує можливість для професійного розвитку педагогічних працівників

- проводить мотивацію до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності

- взаємодіє з місцевою громадою, приватними підприємцями, установами

- створює умови для розвитку громадського самоврядування

- підтримує режим роботи школи

- забезпечує реалізацію політики академічної доброчесності

..................................................КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ

........................................ЛЕМЕШІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

...................................................НА 2015 - 2020 РОКИ