СХВАЛЕНО……………………………………….…………….ЗАТВЕРДЖУЮ

Педагогічною радою..........................................................Директор

...Лемешівської ЗОШ І-ІІІ.ст..............................................Лемешівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Протокол № 3 від 29.05.2020 року ..............................Козелецької селищної ради

.............................................................……......................Чернігівської області

……………………………………………….................. ____________Старченко І.В.

........................................................ПОЛОЖЕННЯ

..................................................ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

.............................................ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

.............................................................2020 рік

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти комунальної установи Лемешівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області. Розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (ст.41 система забезпечення якості освіти)

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії правил і процедур оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумового пристосування;

- інші процедури за заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти ми спирались на такі принципи:

1. Дитиноцентризм

2. Автономія закладу

3. Цілісність системи управління якістю

4. Постійне вдосконалення

5. Вплив зовнішніх чинників

6. Пружність і адаптивність.

Головною метою закладу освіти є всебічний розвиток людини як особистості та цінності суспільства.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально психологічного середовища.

РОЗБУДОВА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ.

І. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Структура стратегії розвитку:

- цінності навчального закладу;

- оцінка поточного стану справ у навчальному закладі;

- перспектива розвитку навчального закладу;

а) зміст освітньої діяльності;

б) розвиток матеріальної бази закладу;

в) позиція засновника.

- планування конкретних дій за кожним із напрямків

- вимірювання результатів.

Визначення компонентів внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:

- освітнє середовище;

- система оцінювання здобувачів освіти;

- педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу;

- управлінські процеси закладу.

2. Розроблення документу про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу.

2.1.Політики і процедур вивчення освітньої діяльності закладу.

- система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості діяльності і якості освіти;

- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

- система оцінювання навчальних досягнень учнів;

- професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

- забезпечення публічної інформації про діяльність закладу освіти;

- забезпечення академічної доброчинності у діяльності педагогічних працівників

- запобігання та протидія булінгу.

2.2. Вимоги ,критерії та індикатори для само оцінювання якості освітньої діяльності.

2.3. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

- опитування

- вивчення документації

- моніторинг

- аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність.

3. Затвердження та оприлюднення документу про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності, якості освіти.

- Забезпечити, щоб працівники, зацікавлені особи були обізнані з :

а) політикою та процедурами забезпечення якості освітньої діяльності, якості освіти та її цілями;

б) своїм внеском у результативність забезпечення якості та з вигодами від поліпшення показників діяльності.

ІІ. Вивчення і оцінювання (самооцінювання)

- призначення відповідальної особи та забезпечення оперативного керування процесом вивчення само оцінювання;

- залучення до процесу самооцінювання всіх відповідальних за функціонування внутрішньої системи;

- визначити терміни само оцінювання;

- узагальнення результатів;

- Звітування.

ІІІ. Планування, визначення шляхів удосконалення

- Виділити окремий розділ за результатами само оцінювання в річному плані;

- За результатами самооцінювання проводити корегування стратегії розвитку навчального закладу.

Напрям. Освітнє середовище закладу освіти.

Вимога. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці .

Критерій. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці.

Керівництву постійно проводити дослідження

1. Оглянути територію та приміщення закладу

2. Проаналізувати, чи режим прибирання забезпечує чистоту та охайність місць спільного користування, коридорів та навчальних приміщень, спортивної зали чи дотримується режим провітрювання приміщень.

3. Оглянути туалетні кімнати

4. Оглянути приміщення для харчування.

5. Проаналізувати дотримання санітарно-гігієнічних вимог.

6. Вивчити, чи проводиться у закладі робота з учнями щодо дотримання гігієнічних вимог.

Дотримуватися гнучкості дизайну.

• Ергономічні

• Відсутність надлишкового нагромадження.

• Незагромаджені вікна

• Дотримання балансу у візуальній стимуляції

• Уникнення зайвого візуального шуму.

• Наявність місць для відпочинку дітей під час перерв

• Облаштовані місця для роботи та відпочинку педагогів, які можуть бути і в навчальних кабінетах, і в учительській кімнаті.

Критерій. Забезпечення навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням.

Необхідною умовою для здійснення якісного освітнього процесу є наявність у закладі необхідних приміщень та засобів навчання. Функціональні групи приміщень у Лемешівській ЗОШ:

• навчальні (навчальні кабінети (лабораторії) з лаборантськими);

• фізкультурно-спортивні;

• актова зала;

• бібліотека;

• приміщення для харчування;

• адміністративні;

• допоміжні та підсобні (вестибюль, рекреації, гардероби, санвузли).

Критерій. Обізнаність з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

Однією з умов безпечного освітнього середовища – знання та дотримання учнями й працівниками закладу вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки. Основні складові належного рівня пожежної безпеки:

• забезпечення закладу первинними засобами пожежогасіння;

• обладнання приміщень засобами автоматичної пожежної сигналізації;

• наявність та належний стан пожежних виходів, незахаращеність шляхів евакуації;

• занулення і заземлення електрообладнання, яке використовується;

• справність ізоляції електричної проводки;

• обізнаність учнів та персоналу закладу із правилами пожежної безпеки.

При забезпеченні у закладі належного рівня дотримання вимог щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності необхідно звернути увагу на:

• чіткий розподіл повноважень з охорони праці серед керівництва закладу;

• облаштування навчальних кабінетів, спортивних залів, майстерень відповідно до правил вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності;

• контроль за безпечним використанням навчального обладнання;

• регулярні інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності як серед учнів, так і працівників під час проведення уроків (практичних занять) з інформатики, хімії, фізики, біології, фізичної культури;

• контроль за виконанням правил, дотримання безпеки при використанні обладнання, спортивного інвентаря тощо.

Критерій . Обізнаність з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу.

Три основні групи причин шкільного травматизму

1.Поведінка дітей, яка пов’язана з недостатнім рівнем координації рухів,

недостатністю знань про небезпеку, про можливі наслідки своїх дій тощо.

2. Дії однолітків під час гри, спортивних змагань, жартів тощо.

3. Травмонебезпечні ситуації, спричинені дорослими – неналежний догляд за

дітьми, порушення правил безпеки тощо.

Питання, які мають бути предметом постійної уваги керівника закладу та працівників:

• безпечність території та обладнання ігрових і спортивних майданчиків;

• безпечність приміщень закладу;

• справність інвентарю та меблів;

• дотримання вчителями та іншими працівниками закладу правил і вимог щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності на уроках;

• знання та вміння педагогічних працівників надавати першу (домедичну) допомогу;

• постійна профілактична робота з учнями.

Критерій . Створення умов для харчування здобувачів освіти і працівників

Якісне і здорове харчування дітей – одна із умов здоров’я, розвитку та успішного навчання дітей.

Щоб створити у закладі умови для здорового, якісного харчування, постійно контролювати:

• належний матеріально-технічний стан харчоблоку та їдальні;

• дотримання санітарно-гігієнічних вимог у приміщеннях, де готується їжа, та їдальні;

• засвідчення підписом керівника щоденного меню;

• щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації і технології виготовлення страв;

• затвердження примірного 2-тижневого меню і контроль за фактичним його виконанням (за умови організації харчування закладом освіти);

• дотримання санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці та проходження обов’язкових медичних оглядів працівниками харчоблоку.

Необхідні для умови для забезпечення здорового харчування:

• організувати зручний режим харчування для всіх учнів школи;

• розробити двотижневе меню;

• регулярно проводити моніторинг стану справ у їдальні, запрошувати батьків до контролю за харчуванням у школі;

цікавитись думкою дітей, батьків, працівників закладу щодо покращення умов харчування, змін у меню;

• звертатись до теми здорового харчування на уроках, позакласній роботі.

Критерій. Створення умов для безпечного використання мережі Інтернет, формулювання навичок безпечної поведінки в Інтернеті.

Небезпеки, з якими можуть зустрітися учні при користуванні мережею:

• зміст доступ до інформації, яка не призначена для дітей відповідного віку

• пропонування дій, які можуть загрожувати безпеці дітей;

• спілкування через чати, файлообмінники, месенджери. формування власної політики щодо безпечного користування мережею Інтернет:

• наявність антивірусних програм та їх вчасне оновлення;

• користування Інтернет ресурсами під час навчальних занять під наглядом педагогів;

• моніторинг шкільних ресурсів на предмет розміщення на них несанкціонованої інформації;

• забезпечення і педагогів, і учнів навчанням щодо безпечного користування мережею Інтернет. Інформаційно-цифрова компетентність має стати наскрізною в усіх предметах та курсах освітньої програми закладу;

• збереження персональних даних учасників освітнього процесу. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Критерій . Адаптація та інтеграція здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

Підходи до адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу закладу важливо базувати на принципах:

• наступності ланок освіти;

• залучення усіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, педагогічних працівників) до адаптаційних заходів. Хто потребує адаптації до освітнього процесу:

• учні: 1-х, 5-х, 10 класів, новоприбулі учні будь-яких класів, учні з особливими освітніми потребами, учні інших етнічних груп населення, соціально вразливих груп тощо;

• учні з інших населених пунктів, довіз яких здійснюється до закладу освіти;

• педагоги: при влаштуванні на роботу.

Враховувати при налагодженні системи адаптаційних заходів:

• адаптація не є одномоментною дією, вона складається із системи заходів;

• відповідальність за організацію та управління системою адаптаційних заходів має бути в посадових обов’язках одного із заступників керівника закладу.

Вимога. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

Критерій . Планування та реалізація діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі виробленням антибулінгової політики у закладі освіти.

1. Вивчення ситуації

2. Створення робочої групи

3. Розроблення плану заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля

4. Ознайомлення усіх учасників освітнього процесу з антибуліговою політикою та планом заходів із протидії боулінгу.

5. Схвалення документу рішенням педагогічної ради, затвердження керівником закладу та оприлюднення.

Принципи побудови антибулінгової політики закладу:

1. Антибулінгова політика є частиною інших політик та спирається на положення таких документів закладу, як Статут, Правила поведінки.

2. Антибулінгова політика стосується кожного у закладі. Засади антибулінгової політики:

• будь-які прояви булінгу (цькування) є неприпустимими;

• кожен має почуватися захищеним;

• надання підтримки усім працівникам закладу для створення ними позитивної атмосфери задля попередження булінгу (цькування);

• будь-які прояви булінгу будуть розглядатися дуже уважно та серйозно;

• постійний моніторинг виконання та регулярний перегляд антибулінгової політики;

• успішність виконання антибулінгової програми – це питання кожного у закладі освіти.

• Антибулінгова політика - це співпраця з територіальними органами Національної поліції, службою у справах дітей тощо.

• Без залучення батьків або їх законних представників до побудови антибулінгової політики школи неможливо забезпечити її цілісність і послідовність. Саме тому так важливо:

• розробити інструкції для батьків, які допоможуть у виявленні ознак того, що їхня дитина стала жервтою/ініціатом чи свідком булінгу (цькування);

• проводити інформаційно-просвітницькі заходи для батьків.

Критерій . Забезпечення дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод в правилах поведінки учнів.

Передбачати при виробленні правил поведінки у закладі:

1. Встановлення «очікувань» щодо поведінки учасників освітнього процесу .

2. Розроблення правил.

3. Ознайомлення з правилами поведінки учасників освітнього процесу,

обговорення їх і, за потреби, коригування.

4. Затвердження правил.

5. Оприлюднення. Правила поведінки мають бути побудовані на позитивному сприйнятті і, за можливості, не містити заборон чи опису покарань.

Критерій . Протидія булінгу, іншому насильству. Порядок реагування на їх прояви боулінгу.

1.Правом і обов’язком педагогічного працівника повідомити керівництво про

факти боулінгу.

2. Аналіз відвідування учнями школи.

3. Робота з виявлення, реагування та запобігання булінгу , іншому насильству .

4. Реагування на всі звернення про випадки булінгу (цькування) – в дитячому колективі, серед батьків, педагогів.

Вимога. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Критерій. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

План заходів для поліпшення доступності закладу:

• вивчити потреби учасників освітнього процесу (анкетування учнів із залученням

учнівського самоврядування), батьків, вчителів;

• оглянути приміщення та територію і визначити першочергові кроки та дії, які не

потребують фінансових витрат і можуть бути виконані одразу;

• визначити найбільш пріоритетні потреби на найближчу перспективу;

• спланувати кроки ;

• включити план доступності до стратегії розвитку закладу з відображенням його

реалізації у поточному плануванні та моніторингу виконання у річному звіті.

Критерій . Застосування методик та технологій роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Забезпечення освітнього процесу:

• створення робочої групи з проблеми адаптації дітей з ООП в освітньому процесі;

• проведення консультацій з батьками з особливостей навчання і розвитку дитини;

• проведення консультації з учителями, які навчали дитину в попередні роки або у інших закладах освіти;

• аналіз особливостей психофізичного розвитку учнів з ООП, соціальних умов розвитку;

• виявлення разом з учнями і практичним психологом труднощів і проблем, які вони відчувають при сприйнятті навчального матеріалу;

• зосередження уваги на сильних сторонах учня під час проведення навчальних занять;

• підтримка позитивної мотивації навчання.

Вибрати відповідні технології:

1. Особистісно орієнтоване навчання.

2. Індивідуальна освітня траєкторія.

3. Формувальне оцінювання.

4. Кооперативне навчання.

5. SMART-технології для дітей з особливими освітніми потребами.

Заходи управлінської та науково-методичної роботи:

• психолого-педагогічний семінар;

• спрямувати роботу методичних об’єднань на пошук методик і форм роботи з дітьми з ООП;

• запропонувати вчителям пройти тренінги, курси та семінари з проблематики;

• присвятити одне із засідань педагогічної ради методиці роботи з дітьми з ООП.

Критерій. Взаємодія з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.

Неможливо організувати освітній процес для дітей з особливими освітніми потребами, не співпрацюючи з батьками.

Робота інклюзивно-ресурсних центрів здійснюється в кількох напрямах, але основними є такі:

1. консультативна допомога сім’ям, які виховують дітей з особливими потребами;

2. комплексна оцінка дітей з використанням міжнародних стандартизованих тестів;

3. допомога закладам освіти в складанні та реалізації індивідуальної програми розвитку.

Команда психолого-педагогічного супроводу дитини, : керівництво закладу, педагогічні працівники, батьки і фахівці інклюзивно-ресурсного центру.

Важливим результатом роботи команди є розроблення індивідуального навчального плану дитини, який містить детальну інформацію про дитину і послуги, які вона має отримувати.

Критерій. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

Освітнє середовище є одним з важливих компонентів системи освітньої діяльності закладу.

Створення мотивуючого середовища:

1.Максимальне залучення учасників освітнього процесу до прийняття рішень

щодо змін в організації освітнього середовища.

2.Дотримання балансу у «володінні» та «залученості» до формування освітнього середовища (наприклад, через експозиції учнівських робіт, які мають періодично оновлюватись).

3. Забезпечення динамічності освітнього середовища.

4. Проведення навчальних занять поза межами класу.

Сприяння здоровому способу життя :

• наскрізне включення тем про здорове харчування, користь фізичної активності, спорту, правила екологічної поведінки задля сталого розвитку в освітній процес учнів усіх класів;

• спрямовування педагогів на навчання/обміни досвідом із тематики формування навичок здорового способу життя, інтеграції здоров’я збережувальної та екологічної компетентностей до викладання всіх предметів навчального плану;

• наявність спортивних секцій для дітей різного віку. В організації освітнього середовища:

• забезпечення простору/середовища, яке мотивує до активності;

• залучення дітей до вирішення питань влаштування освітнього простору, спрямування (видів) спортивних секції, видів фізичної активності;

• залучення батьків до питань планування фізичної активності, проведення спортивних заходів;

• запровадження шкільної політики «мінімізації» відходів та сортування сміття;

• партнерство з громадою – спортивним клубом, бібліотекою, соціальними підприємствами тощо.

Шкільна політика впровадження здоров’я збережувального освітнього середовища має керуватись такими основними принципами:

• Послідовність.

• Позитивний приклад

• робити перерви під час уроків для вправ (це також рекомендується і санітарно-гігієнічними нормами);

• проводити спільні заходи для шкіл на свіжому повітрі;

• запровадити шкільну політику «розумного використання».

Критерій. Створити простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу .

Шкільна бібліотека як безпосередня частина інформаційного простору теж має долучитись до інформаційних ресурсів комунікації. У сучасному інформаційному

Основні завдання які виконує шкільна бібліотека :

• інформаційний супровід освітнього процесу;

• формування в учасників освітнього процесу;

• зберігання інформаційних ресурсів, створених у закладі освіти. ;

• створення архіву відео- й аудіоматеріалів про заходи, проведені в закладі освіти.

Нові підходи в організації бібліотечного простору.

1. Створити на базі бібліотеки шкільний бібліотечно-інформаційний центр.

2. Переструктурування простору: з бібліотеки, яка орієнтована на збереження фондів – на місце, орієнтоване на користувача.

3. Використовувати простір бібліотеки для проектної роботи, проведення інтегрованих уроків, інформаційно-просвітницьких заходів, неформального спілкування тощо.

Напрям . Система оцінювання здобувачів освіти

Вимога. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.

Критерій. Отримання інформації про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.

Реформування загальної середньої освіти передбачає зміни у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів:

• по-перше, вимоги до оцінювання результатів навчання мають визначатися з

урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності;

• по-друге, оцінювання має ґрунтуватися на позитивному підході, що, передусім,

передбачає врахування рівня досягнень учня.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

• мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;

• заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

• розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;

• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Моніторити систему оцінювання вчителів:

1. через спостереження за проведенням навчальних занять;

2. вивчення оприлюднених критеріїв оцінювання;

3. розглядаючи дане питання на засіданнях методичних об’єднань, педагогічної ради.

Критерій. Система оцінювання сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Підходи до формування критеріїв оцінювання:

• оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний

поступ кожного учня;

• позитивно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи

скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини. В цьому є

мотивуюча роль оцінювання;

• оцінювати рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку. У

процесі впровадження компетентнісного підходу оцінювання навчальних

досягнень спрямовується на вирішення таких основних навчальних завдань: •

розв’язання проблем і прийняття рішень;

• розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;

• оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в команді;

• уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і

проблеми;

• уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Критерій . Оцінювання результатів навчання справедливі і об’єктивні.

Щоб система оцінювання навчальних досягнень учнів була дієвою, зрозумілою, чіткою і справедливою потрібно :

1. На основі критеріїв, розроблених МОН, вчителі повинні розробити критерії

оцінювання для виконання обов’язкових видів роботи.

2. Розробити критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при використанні інших, крім класно-урочної, форм організації освітнього процесу та форм роботи з учнями: дистанційного, змішаного, кооперативного (групового) навчання.

3. Обов’язкове оприлюднення критеріїв оцінювання.

4. Спільне з учнями розроблення критеріїв.

5. Впровадження самооцінювання і взаємооцінювання учнів.

6. Отримання постійного зворотного зв’язку від учнів у процесі оцінювання.

7. Використання учнівського портфоліо як способу оцінювання навчальних

досягнень.

8. Впровадження формувального оцінювання.

Вимога. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Критерій. Здійснення аналізу результатів навчання здобувачів освіти.

Основні моніторингу навчальних досягнень учнів:

1. Вивчення якості освітнього процесу.

2. Корекція освітньої діяльності педагогів, методичних підходів у викладацькій

діяльності.

3.Удосконалення оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів

(курсів).

4.Простеження компетентнісного підходу у системі оцінювання навчальних

досягнень учнів.

5. Визначення необхідності індивідуальної освітньої траєкторії для окремих учнів.

Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів можна використати такі основні джерела:

• результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або у інших формах завдань;

• результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі;

• підсумкове оцінювання учнів у класному журналі.

Можливі способи отримання інформації за результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів:

• порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням з предмету.

Одним із чинників визначення надійності системи оцінювання навчальних досягнень учнів:

• аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання

– може дати додаткову інформацію для розроблення освітньої програми;

• порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти – використовується для оптимізації процесу адаптації новоприбулих учнів;

• порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів – дає можливість коригування оцінювання навчальних досягнень учнів;

Розглядання результатів аналізу моніторингових досліджень:

• засідання педагогічної ради;

• наради при директорові;

• засідання методичної ради та методичних об’єднань закладу освіти;

• засідання атестаційної комісії педагогічних працівників.

Використання результатів моніторингових досліджень:

• для самооцінювання освітньої діяльності закладу освіти;

• при складанні річного плану роботи;

• у процесі розроблення стратегії розвитку закладу освіти;

• у процесі планування науково-методичної роботи закладу освіти;

• для визначення напрямів підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

• для визначення індивідуальної освітньої траєкторії учня.

Критерій . Впровадження системи формувального оцінювання.

Особливості формувального оцінювання:

• націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

• не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів;

• широко використовує описове оцінювання;

• застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

• забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;

• визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі. Вчитель, з метою впровадження формувального оцінювання, використовує такі передумови:

• ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проектів;

• спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання відповіді;

• заохочує до обґрунтування думок і способу міркування;

• пропонує чіткі критерії оцінювання;

• формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес потрібно розглядати всебічно;

• розвиває критичне мислення учнів.

Під час спостереження за проведенням навчального заняття потрібно звернути увагу на такі аспекти роботи вчителя:

• визначає, що потребує виправлення або покращення у роботі учня;

• вказує на напрями виправлення помилок та подальшої роботи учня;

• заохочує учнів до роботи в парах та кооперативної (групової) роботи.

Критерій. Формування у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання.

Розвиток відповідального ставлення до навчання здійснюється за умови:

• активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності;

• наявність чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;

• зосередження освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими

компетентностями, а не на відтворенні інформації;

• можливість вибору учнями власної освітньої траєкторії;

• заохоченні і позитивному оцінюванні роботи учня;

• надання конструктивного відгуку на роботу учня.

Критерій. Самооцінювання та взаємооцінювання учнів.

Особистість формується у процесі самостійно організованої під кваліфікованим педагогічним керівництвом.

Процедури само оцінювання взаємооцінювання включають в себе:

• розроблення вчителем чітких критеріїв оцінювання;

• створення необхідного психологічного настрою учнів на аналіз власних

результатів або отримання коментарів від свого однокласника;

• забезпечення умов, коли критерії оцінювання учням відомі, і вони самостійно

зіставляють з ними свої результати, роблячи при цьому відповідні висновки про

ефективність роботи;

• складання учнями власної програми діяльності на наступний етап навчання з

урахуванням отриманих результатів.

Вчителю для розвитку навичок самооцінювання/взаємооцінювання навчальної діяльності дитини необхідно:

• регулярно нагадувати учням про цілі і критерії оцінювання;

• планувати при проведенні навчальних занять час для

самооцінювання/взаємооцінювання;

• оприлюднювати мету навчального заняття, критерії оцінювання навчальних

досягнень.

Критерій . Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, потрібно враховувати:

• Державні стандарти загальної середньої освіти;

• навчальні програми предметів (курсів);

• модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою

програмою);

• освітню програму закладу освіти.

У процесі вивчення роботи педагога щодо ведення календарно-тематичних планів треба звернути увагу на наступне:

• відповідність плану Державному стандарту загальної середньої освіти;

• відповідність очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм з предметів (курсів);

• відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній

програмі закладу освіти, робочому навчальному плану;

• забезпечення компетентнісного підходу у викладанні.

Критерій. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити.

В організації цієї роботи можна виокремити такі етапи:

1. Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові.

2. Планування роботи вчителя. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.

3. Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів.

Використання результатів спостереження за відвіданими навчальними заняттями та проведеними контрольними зрізами для підвищення якості освітньої діяльності у закладі:

• Підготувати аналітичний висновок, у якому виокремити позитивні моменти роботи педагогів та проблеми, які виникають у процесі застосування компетентнісного підходу до навчання.

• Результати висновку винести на обговорення педагогічної ради закладу освіти, засідань методичних об’єднань (комісій).

• Провести в закладі освіти майстер-класи вчителів, які успішно впроваджують компетентнісний підхід у процесі викладання.

• Розробки навчальних занять учителів можна оприлюднити на веб-сайті закладу освіти або інших відкритих ресурсах для обміну педагогічним досвідом.

Критерій . Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

Метою розроблення індивідуальної освітньої траєкторії є врахування індивідуальних особливостей, здібностей та розвитку дитини. Вона дозволяє зробити освітній процес комфортним для учня, забезпечує індивідуальний прогрес дитини в оволодінні ключовими компетентностями. Індивідуальна освітня траєкторія може розроблятися, зокрема, для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• перебувають на дистанційній формі навчання;

• перебували на довготривалому лікуванні;

• потребують відповідного періоду адаптації;

• прибули з інших закладів освіти

• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального

матеріалу;

• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;

• мають особливі освітні потреби.

Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

• організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• організація дистанційної форми навчання тощо.

Основні складові змісту індивідуальної освітньої траєкторії:

• індивідуальний підхід до вивчення навчальних дисциплін;

• визначення власних цілей дитини у вивченні конкретної теми або розділу;

• вибір оптимальної форми та темпу навчання;

• використання способів навчання, які відповідають індивідуальним особливостям учня;

• здійснення учнем самооцінки власної діяльності.

Одним із шляхів забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії є використання технології змішаного навчання.

Здійснити такі організаційні заходи:

• використання існуючих або розроблення власної інтернет-платформи, де розміщуються освітні ресурси та здійснюється комунікація;

• розроблення та розміщення вчителями електронних освітніх ресурсів;

• розроблення індивідуальних завдань для виконання.

Критерій . Педагогічні працівники створюють та використовують освітні ресурси .

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;

• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;

• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;

• завдання для самостійного опрацювання учнями;

• навчальні програми;

• календарно-тематичні плани;

• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;

• інші інформаційні ресурси.

Портфоліо для вчителів – це збірник матеріалів, які були створені і зібрані вчителем У портфоліо можна включити:

• коротку біографію вчителя;

• вибрані навчальні заняття (у тому числі, наприклад, робочі плани та наочні матеріали для учнів тощо);

• розроблені вчителем освітні ресурси;

• кращі учнівські роботи;

• результати тестування/сертифікації (за наявності);

• документація у випадку, якщо вчитель брав участь в реалізації освітніх проектів, дослідницько-експериментальній роботі.

Критерій . Сприяння формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

Виховання, яке обмежується лише бесідами на морально-етичні теми в післяурочний час, ніколи не стане дієвим та ефективним.

Основні аспекти під час проведення навчальних занять

• повага гідності, прав і свобод людини;

• повага до культурної багатоманітності;

• визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права; • розвиток громадянської свідомості та відповідальності;

• розвиток навичок критичного мислення;

• розвиток навичок співпраці та командної роботи;

• формування здорового і екологічного способу життя;

• статеве виховання та виховання гендерної рівності;

• інші виховні аспекти.

Підсумком моніторингу за проведенням навчальних занять може бути узагальнення інформації, яка виноситься на засідання педагогічної ради. У рішенні педагогічної ради окреслюються шляхи вдосконалення наскрізного виховного процесу у закладі освіти.

Критерій. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

Використання ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає змогу реалізувати ряд важливих завдань:

• створення електронних освітніх ресурсів;

• інтенсифікація роботи з документами; • комунікація з учнями та батьками;

• створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;

• використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);

• розроблення моніторингових робіт;

• створення електронних каталогів і баз даних;

• використання хмарних сховищ документів;

• використання електронних підручників в освітньому процесі;

• підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;

• отримання актуальної освітньої інформації.

Передумови, які мають бути реалізовані у закладі для сприяння ефективного використання ІКТ педагогічними працівниками:

• Необхідна матеріальна база: наявність комп’ютерів та іншого технічного обладнання, програм, доступу до мережі Інтернет.

• Формування інформаційної культури вчителя, розвиток умінь знаходити необхідну інформацію.

• Розвиток комп’ютерної грамотності вчителів, навички впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм.

• Знання методик ефективного застосування комп’ютерних програм.

• Наявність відповідного програмного забезпечення, що відповідало б навчальним програмам з цих дисциплін

Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів може бути забезпечений через такі форми науково-методичної роботи:

• постійно діючий семінар з питань впровадження ІКТ в освітньому процесі;

• індивідуальні консультації;

• майстер-класи педагогів, компетентних у впровадженні ІКТ в освітній процес;

• дистанційне навчання педагогічних працівників, онлайн-курси;

• самоосвітня діяльність педагогічних працівників;

• проведення практичних занять у рамках роботи творчих груп з впровадження ІКТ;

• дослідно-експериментальна робота з проблем впровадження ІКТ в освітній процес.

Вивчення й оцінювання використання учителями ІКТ може здійснюватись через спостереження за проведенням навчальних занять, за кількістю створених електронних ресурсів. Рівень оволодіння учителями ІКТ може враховуватись у процесі атестації вчителя, можливостей матеріального та морального заохочення.

Вимога. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Критерій. Сприяння формуванню власного професійного розвитку і підвищення кваліфікації.

Функції учительського портфоліо:

• фіксує динаміку за певний час;

• забезпечує неперервний процес освіти і самоосвіти;

• відзначає результати діяльності;

• дозволяє виявити кількісні та якісні індивідуальні досягнення.

Зростання якісно-кваліфікаційного рівня вчителів (відсоток учителів з першою, вищою кваліфікаційними категоріями та педагогічними званнями) може свідчити про вдосконалення освітньої діяльності у закладі освіти.

Критерій . Здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

Інноваційна робота може бути реалізована через дослідно-експериментальну роботу у закладі освіти, яка здійснюється на різних рівнях:

1. закладу освіти;

2. регіональному;

3. всеукраїнському;

4. участь у міжнародних освітніх проектах.

Успішна участь педагога в інноваційній діяльності є показником його високої кваліфікації. Результати цієї діяльності можна використовувати у процесі атестації педагогічного працівника. Результатом інноваційної роботи є:

1. звіт закладу освіти про результати дослідно-експериментальної роботи;

2. виступи вчителів на конференціях і семінарах;

3. оприлюднені публікації з тематики роботи.

Вимога. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

Критерій . Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти.

Необхідні умови особистісно орієнтованого навчання:

• відмова від орієнтації освітнього процесу на пересічного школяра;

• обов’язкове максимально можливе врахування інтересів кожної дитини;

• підхід до дитини як до особистості;

• забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності; • урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;

• забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

Впровадження особистісно-орієнтованого навчання:

1. Розроблення календарних та поурочних планів, у змісті яких простежується особистісно орієнтований підхід у навчанні.

2. Інформування учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми.

3. Розроблення диференційованих завдань для роботи з учнями.

4. Розроблення завдань, на які не можна знайти готової відповіді в підручниках та інших інформаційних джерелах.

5. Вдосконалення критеріїв оцінювання, які мотивують учнів до самостійної роботи, висловлювання своєї аргументованої думки, власного бачення.

Критерій Співпраця з батьками з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

1. Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками легше налагодити, якщо вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні риси.

2. Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою має виступити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.

3. Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Пошук нових форм співпраці. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Критерій. Педагогічне наставництво, взаємонавчання та інші форм професійної співпраці.

Одним із чинників, який впливає на професійне зростання педагогічних працівників, є співпраця і комунікація з колегами, налагодження командної роботи Методичні та організаційні форми командної роботи педагогічних працівників які удосконалюють якість освітньої діяльності в закладі освіти:

• спільне планування роботи;

• робота над розв’язанням відповідної науково-методичної проблеми;

• спільна реалізація освітніх проектів;

• взаємовідвідування навчальних занять;

• дослідно-експериментальна робота;

• інститут наставництва;

• інтеграція змісту навчальних предметів;

• поширення педагогічного досвіду.

Організаційні заходи для налагодження командної роботи у закладі освіти:

• проведення тренінгу з питань налагодження командної роботи, розгляд цього питання на нарадах при директорові;

• опитування педагогічних працівників з метою виявлення потреб в комунікації, чи наявних проблем або перешкод;

• проблемні або творчі групи з реалізації проектної, дослідно-експериментальної, планування освітньої діяльності тощо.

Вимога. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Критерій. Дотримуються академічної доброчесності під час впровадження педагогічної та наукової діяльності.

Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти. Реалізація політики академічної доброчесності у закладі освіти:

1. Неухильно дотримуватись норм академічної доброчесності і власним прикладом демонструвати важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності.

2. Інформувати учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності. Це має відбуватись наскрізно: під час проведення навчальних занять, у позаурочних заходах, за допомогою наочної інформації.

3.Інформувати батьків про необхідність дотримання норм академічної доброчесності.

4. Спрямовувати зміст завдань під час проведення навчальних занять на творчу та аналітичну роботу учнів.

5. Не використовувати стандартизовані завдання з підручника. Розробляти такі завдання, які спонукають учнів критично мислити.

6. Практикувати в освітньому процесі написання тематичних творчих есе замість рефератів із скомпільованою інформацією з інших джерел.

7. Застосовувати компетентнісний підхід у навчанні. Звести до мінімуму завдання на перевірку знань.

Дотримування принципів академічної доброчесності власним прикладом;

• неупередженість при оцінюванні навчальних досягнень учнів (на підставі чітких критеріїв);

• відсутність протекціонізму та шахрайства при проведенні олімпіад, конкурсів; • дотримання норм законодавства України про авторське право і суміжні права;

• дотримання правил посилання на джерела інформації, яка використовується;

• чесність і ретельність в інноваційній та дослідно-експериментальній роботі;

• просвітницька робота щодо дотримання академічної доброчесності учнями

Критерій. Сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

У питанні академічної доброчесності серед учнів потрібна системна роз’яснювальна робота. Основні аспекти дотримання академічної доброчесності учнями:

• самостійне виконання завдань;

• використання у навчальній діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації;

• дотримання правил посилання на джерела інформації, яка використовується;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності. Кроки мають зробити педагогічні працівники для сприяння дотримання норм академічної доброчесності учнями:

1.Здійснювати просвітницьку роботу щодо важливості дотримання норм академічної доброчесності.

2. Вчити учнів при використанні інформаційних джерел робити необхідні посилання та вказувати автора.

3. Розробляти завдання, які унеможливлюють списування.

4. Оприлюднювати чіткі критерії оцінювання.

5. Реалізовувати у практиці роботи формувальне оцінювання.

6. Налагоджувати партнерські відносини між учителями і учнями. Даному питанню важливо приділяти увагу в структурі методичної роботи закладу освіти, в роботі шкільних методичних об’єднань. Керівництво закладу освіти має систематично моніторити ситуацію з дотриманням академічної доброчесності та розглядати ці питання на нарадах, засіданнях педагогічної ради тощо.

Напрям. Управлінські процеси закладу освіти

Вимога. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

Критерій . У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

Структура стратегії розвитку.

1. Які наші цінності?

2. Які ми зараз

3. Якими ми хочемо бути за кілька років.

Напрямами:

• зміст освітньої діяльності: розроблення освітньої програми, яка би враховувала профільність навчання, побажання учнів та їх батьків, впровадження цікавих курсів за вибором тощо;

• розвиток матеріальної бази закладу: забезпечити дотримання вимог універсального дизайну, відкрити ще один комп’ютерний клас, реконструювати стадіон, обладнати радіовузол тощо;

• позиція засновника: може статися так, що місцева влада (або засновник приватного закладу) бачить ваш заклад за кілька років якось інакше, ніж ви збираєтеся планувати;

• і так – за кожним з напрямів...

4. Як ми досягнемо поставлених цілей?

5. Як ми дізнаємося, що досягли мети? Абсолютно необхідна умова будь-якого планування – вимірюваність результатів. Якщо ми чогось прагнемо, то маємо відразу визначитися: а як ми це виміряємо?

Критерій. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

Стратегія розвитку закладу має реалізовуватися через систему планування.

Структура річного плану :

1. Освітнє середовище закладу освіти.

2. Система оцінювання здобувачів освіти.

3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти.

4. Управлінські процеси закладу освіти.

Критерій . Здійснення самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти

Регулярне вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти через створення та застосування системи моніторингу якості освітньої діяльності – критично значима умова успішної роботи закладу освіти.

Самооцінювання здійснюється за напрямами. які визначені внутрішньою системою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу. Наприклад:

• освітнє середовище;

• педагогічна діяльність;

• оцінювання досягнень здобувачів освіти;

• управління закладом.

Вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та самооцінювання її реалізації мають стати підсумком роботи протягом навчального року і дати відповіді на важливі запитання:

• На якому рівні освітньої діяльності перебуває заклад?

• Що із запланованого на цей рік заклад виконав?

• Чого не вдалося зробити? Чому? Що нам завадило? Які внутрішні та зовнішні причини невиконання запланованого?

• Які висновки треба зробити із аналізу стану освітньої діяльності у закладі?

• На що звернути особливу увагу під час розроблення річного плану на наступний навчальний рік?

• Чи потрібно вносити уточнення до стратегії розвитку?

Оформлення результатів самооцінювання

Критерій. Планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Постійно вивчати потреби учнів та працівників закладу:

Для керівництва закладу важливо

1. Враховувати, наскільки матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладу сприяє досягненню цілей , які закладені у стратегії розвитку закладу.

2. Вивчення потреб всіх учасників освітнього процесу.

3. Результатом цієї роботи стає запит, який заклад освіти спрямовує засновнику.

Вимога. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерій. Сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує учнів, їх батьків, вчителів.

Психологічний клімат у закладі освіти є визначальним чинником для створення комфортних умов для здобувачів освіти та педагогічних працівників

Надзвичайно важливим для формування атмосфери довіри та сприятливого психологічного клімату є:

1.Можливість для учасників освітнього процесу впливати на прийняття

управлінських рішень.

2.Про важливість та форми можливої організації співпраці з органами громадського

самоврядування.

3.Конструктивно та толерантно спілкуватися і взаємодіяти з колегами заради

досягнення кращих результатів.

4. вчасно розглядати звернення учасників освітнього процесу.

5. вживає заходи, спрямовані на вирішення проблем, про які йдеться у зверненнях.

Критерій. Оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Інформування закладом освіти учасників освітнього процесу та громади про свою діяльність є критично значущою складовою управлінського процесу. Без інформування неможливо забезпечити:

1. Довіру до роботи закладу.

2. Забезпечити інформаційну відкритість та комунікації з учасниками освітнього процесу і громадою.

3. Під час оприлюднення обов’язкової інформації треба забезпечити її повноту та достовірність.

Подію, яка впливає на шкільне життя, має складатися із трьох обов’язкових компонентів, які надають відповідь на наступні запитання:

• Що і чому сталося, до яких наслідків це призвело чи може призвести?

• Що робить заклад освіти, щоб усунути небажані наслідки?

• Коли і як очікувати вирішення проблеми? Кожен з цих компонентів виконує своє завдання.

• Що сталося – ми надаємо повну інформацію про подію, одразу блокуючи або принаймні суттєво зменшуючи можливості недостовірного інформування з цього приводу.

• Що ми робимо – школа демонструє свою активну позицію у вирішенні проблеми.

• Чого очікувати – знімаємо або принаймні суттєво зменшуємо некомфортний для людини стан невизначеності, показуємо перспективу вирішення проблеми.

Не менш важливим складником формування атмосфери довіри є налагодження комунікації між учасниками освітнього процесу. Таке спілкування може мати різноманітні формати, але всі можливі формати мають об’єднувати такі спільні риси:

• повага до іншої людини;

• відкритість;

• конструктивність;

• неформальність.

Вимога. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерій. Формування штату закладу, залучення кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

Запорука високого рівня освітньої діяльності – висококваліфіковані та відповідальні працівники, насамперед – педагогічні.

Формуючи кадровий склад, забезпечуючи його оптимізацію, керівництво закладу має враховувати його специфіку.

Керівник шукає співробітників для роботи у школі:

1. На сайтах працевлаштування

2.Через соціальні мережі

3.Серед випускників педагогічних вишів

4. Серед фахівців без педагогічної освіти.

Критерій .Матеріальне та моральне заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

Ефективна робота педагогічних та інших працівників закладу освіти можлива лише за умови якісної мотивації до професійної діяльності.

Стимулювання професійної діяльності проводити за рахунок матеріального і морального стимулювання.

Критерій. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Постійний професійний розвиток та підтримка власної професійної траєкторії кожного педагогічного працівника – абсолютно необхідна умова для якісної освітньої діяльності закладу освіти.Керівництво закладу забезпечує:

1. Підтримку добровільної сертифікації педагогічних працівників

2. Використання онлайн-платформ для професійного самовдосконалення

3. Участь у русі вчительських (не)конференцій EdCamp Україна

4. Професійну співпрацю між колегами у закладі освіти

5. Підтримку створення та оприлюднення авторських розробок

Вимога. Організація освітнього процесу на засадах людино центризму, прийняття управлінських рішень.

Критерій. Створення умов для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

Дотримання прав учасників освітнього процесу та виконання ними відповідних обов’язків можливе лише за умови, що ці права і обов’язки сформульовані та відомі тим, хто ними послуговується у повсякденному житті.

Норми Закону мають бути конкретизовані, сформульовані та закріплені у низці документів закладу. Ці документи реалізують принцип людиноцентризму, який забезпечує повагу до кожної людини, прийняття її унікальності та права на вільний вибір:

1.Статут закладу містить опис основних принципів освітнього процесу, визначає ключові права та обов’язки всіх його учасників.

2. Освітня програма дозволяє реалізувати право на освіту через практичну діяльність всіх учасників освітнього процесу саме у процесі навчання.

3. Правила поведінки .

4. Правила внутрішнього розпорядку.

Окрім загальних для всіх учасників освітнього процесу принципів документи школи та їх застосування мають забезпечити особливі, притаманні лише цій групі права:

• Учні – право на самовираження, вираження та захист своїх інтересів, залучення до обговорення та участі в ухваленні рішень шкільного життя.

• Батьки – право на отримання якомога більш повнішої та своєчасної інформації про шкільне життя своєї дитини і про життя закладу загалом; право на реальну участь в обговоренні та ухваленні рішень функціонування закладу.

• Педагогічні працівники – право на гідну оцінку своєї праці, на професійний розвиток, обмін досвідом, підтримку своєї діяльності з боку керівництва закладу.

Критерій. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

Будь-яке управлінське рішення може бути ефективним лише за умови, якщо це рішення базується на своєчасній та достовірній інформації, відповідає потребам закладу та враховує пропозиції тих учасників освітнього процесу, яких воно стосується.

Можливість учасників освітнього процесу впливати на управлінські рішення 1. 1.Особисте спілкування керівника

2. Керівництво закладу (заступники)

3.Педагогічні працівники

4.Здобувачі

5.Батькі здобувачів освіти.

Критерій. Створення умов для розвитку громадського самоврядування

Основою створення у закладі освіти умов для якісної освіти є послідовне запровадження та підтримка керівництвом закладу педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти здійснюються на принципах:

1. пріоритету прав і свобод людини і громадянина;

2. верховенства права;

3. взаємної поваги та партнерства;

4. репрезентативності органів громадського самоврядування, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників;

5. обов’язковості розгляду пропозицій сторін;

6. пріоритету узгоджувальних процедур;

7. прозорості, відкритості та гласності;

8. обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;

9. взаємної відповідальності сторін.

Критерій. Виявлення громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади

1. Шляхи сталого розвитку закладу:

2. Підтримка ініціатив задля сталого розвитку закладу освіти

3. Взаємодія з місцевою громадою

Проекти Громадського бюджету

• місцева влада закладає у бюджет певні кошти і оголошує конкурс на реалізації таких проектів;

• претенденти готують проекти відповідно до вимог конкурсу та реєструють їх на порталі Громадського Бюджету;

• місцева влада розглядає проекти щодо дотримання певних вимог та ухвалює рішення про їх допуск до голосування;

• громадяни, які зареєстровані або (як варіант) працюють на території місцевої громади, голосують за проекти, які вважають важливими;

• проекти, які набрали більшість голосів відносно інших, отримують наступного року гроші з бюджету на реалізацію;

• наступного року організатори-переможці реалізують проекти і звітують за використані кошти.

Критерій . Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

Розпорядок дня та розклад занять визначають, як саме школа організує поточну діяльність. Головний принцип цих документів – в їх основу покладений принцип дитиноцентризму, вони мають бути максимально зручними для дітей, враховувати їхні вікові особливості та забезпечувати можливості для гнучкого використання різноманітних організаційних форм навчання і викладання.

Вимоги до якісного розкладу:

• безумовне виконання освітньої програми закладу освіти;

• врахування оптимального співвідношення навчального навантаження протягом тижня, правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музичного, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я і фізичної культури;

• врахування динаміки розумової працездатності учнів протягом дня та тижня;

• оптимальне використання робочого часу педагогічних працівників;

• ефективне використання матеріально-технічної бази закладу освіти.

Критерій . Створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Визначення індивідуальної освітньої траєкторії та індивідуального навчального плану

Кожна дитина унікальна, кожна має свої здібності та свій темп опанування навчального матеріалу.

Кроки побудови освітньої траєкторії

Крок 1. Побудова освітньої траєкторії починається із виявлення дітей, які її потребують, та визначення актуального стану навчальних досягнень та інтелектуально-емоційного розвитку цих дітей. У цій справі має допомогти шкільний психолог.

Крок 2. Планування індивідуальної освітньої траєкторії: формулювання цілей розвитку дитини, опис очікуваних результатів проходження дитиною індивідуальної освітньої траєкторії та «контрольних точок» відстежування успішності її реалізації.

Крок 3. Рух дитини за спланованою траєкторією під керівництвом вчителя, регулярний контроль проходження: вимірювання навчальних досягнень, корекція (за потреби) певних інструментів та форм роботи.

Крок 4. Завершення проходження запланованої частини індивідуальної освітньої траєкторії. Аналіз успішності та проблем пройденого шляху. Після завершення Кроку 4 ми повертаємося до Кроку 1, знову аналізуємо актуальні досягнення та рівень розвитку дитини, знову плануємо та долаємо наступну ділянку шляху розвитку дитини.

Вимога. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

Критерій . Впровадження політики академічної доброчесності

Академічна доброчесність передбачає:

- Посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права

- Надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність

- Контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти

- Справедливе оцінювання результатів навчання за прозорими критеріями

Розроблення та оприлюднення положення про академічну доброчесність

Положення про академічну доброчесність має стати для закладу освіти основним документом, на підставі якого здійснюється вся робота із формування та дотримання відповідних норм. До його розроблення варто долучити якомога більшу кількість учасників освітнього процесу. Бо якщо людина доклалася до вироблення певних правил, такі правила сприйматимуться як більш справедливі, і більш прийнятні.

Критерій. Сприяння формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Освіта має стати осередком спротиву корупції, виховання поваги до закону та почуття відповідальності за свої вчинки. Формування доброчесної поведінки всіх учасників освітнього процесу, несприйняття корупційних форм поведінки є одним з найбільш складних завдань освіти.

У цьому Законі передбачена можливість отримання подарунків особами, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги, якщо:

1. Такі подарунки відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність;

2. Якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум, встановлений на день прийняття подарунка.

РІЧНИЙ ПЛАН РОБОТИ ЛЕМЕШІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ ступенів

на 2020 - 2021 навчальний рік

Організація навчально-виховного процесу

Організація навчального року

Освітнє середовище

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Управлінські процеси в закладі освіти

Кадрове забезпечення освітнього процесу